Із 58 довгострокових програм, розроблених на Вінниччині, фінансується лише незначна частина. Проте всі вони є складовою аналогічних державних програм, і їх фінансування передбачено здебільшого за рахунок бюджетних коштів. Саме незбалансованість джерел фінансування стала серйозною перепоною у виконанні цих, без сумніву, важливих документів. Такої думки дійшли депутати обласної ради під час обговорення на черговій сесії реалізації в області довгострокових програм.
У немилості опинилася одна з найважливіших для аграрного регіону — «Про основні напрями земельної реформи на період 2002—2005 років». Через нестачу бюджетних коштів передбачені заходи здійснюють за спонсорські надходження. Їх, щоправда, теж не густо. Тому й довелося відкласти на невизначений час низку землевпорядних робіт: консервацію малопродуктивних земель, розмежування земель комунальної та державної власності, землеустрій нових господарств тощо. Коштів бракує навіть на те, щоб виготовити державні акти власності на землю. Їх одержали лише 36 відсотків тих, хто має право на земельну частку. Наведена цифра середньостатистична. У деяких районах показник ще нижчий.
Невиконання передбачених заходів, зазначив голова постійної комісії з питань регулювання земельних ресурсів та реформування земельних відносин Василь Титаренко, призводить до порушень земельного законодавства. Вже цього року за такі порушення прокуратурою притягнуто до відповідальності 232 посадовці. Після втручання прокуратури відшкодовано 1,4 мільйона гривень, у сім разів більше, ніж торік. Тим часом, за словами доповідача, порушення обліковуються не сотнями, а тисячами випадків. За кожним з них стоять ображені люди. Здебільшого вони самотужки відстоюють свої права. Місцеві ради, покликані захищати їх інтереси, у таких випадках рідко підставляють плече.
Герой Соціалістичної Праці, директор агроформування «Дружба» Хмільницького району Володимир Вільчинський звернув увагу на зовсім нову проблему, що вже постала в деяких господарствах на повен зріст: для молодих працівників, за його словами, ніде брати землю, так само, як і для тих, хто зайнятий у соціальній сфері. А депутат облради Олексій Лавренюк вважає, що село у найближчі роки може очікувати ще одна криза —робочих рук.
Проблем в аграрному регіоні надзвичайно багато. Аби не розпорошувати кошти й зусилля, депутати вирішили зупинити увагу на розв’язанні основних із них, тобто на головних засадах реформування земельних відносин. Кожне з таких питань виписано чітко, із зазначенням конкретних виконавців і необхідних коштів. Завдяки такому підходу ставлення до земельної реформи з боку народних обранців, за словами голови облради Юрія Іванова, стане прискіпливішим.
Набагато складніше з реалізацією програми розвитку культури. Цей документ у ще більшій немилості. Кошти для його виконання шукають переважно на місцях. Зрештою, така участь чекає багато документів, про які йшлося на сесії. «Потягнути» їх виконання власними силами регіону не під силу. Та кому потрібні програми, не підкріплені фінансами?
