Окрім меморандуму про створення підприємства з будівництва ділянки нафтопроводу «Броди—Плоцьк», під час україно-польського бізнес-форуму в Донецьку було також підписано протокол про наміри щодо експлуатації газопроводу. Українську сторону представляло АТ «Укртранснафта», польську — підприємство з експлуатації нафтопроводу «Дружба-Пшиязнь» та акціонерне товариство «Орлен». У підписанні взяли участь Прем’єр-міністр України Віктор Янукович та Голова Ради міністрів Республіки Польща Лешек Міллер.
Про конкретні терміни будівництва та обсяги капіталовкладень не йшлося. Уряди зробили все від них залежне, аби усунути перешкоди, і тепер будівництво нафтопроводу залежить від промисловців, заявив Лешек Міллер. За словами українського прем’єра, найближче спільне завдання — побудувати польську частину нафтопроводу і «попрацювати із нашими партнерами з Каспію, аби наповнити трубу».
Разом зі своїм українським колегою голова польського уряду відвідав державну акціонерну холдингову компанію «Топаз» і отримав рідкісну нагоду посидіти за пультом керування радарної установки «Кольчуга». Відповідаючи на запитання, чи не збирається Польща придбати таку техніку, Лешек Міллер сказав: «Я з великою зацікавленістю ознайомився із цим обладнанням». Однак він наголосив, що Польща — член НАТО і рішення, які стосуються такого обладнання, мають бути узгоджені з відповідними нормами озброєнь, котрі використовуються альянсом». Віктор Янукович вважає, що «в нас є величезні можливості створення системних стосунків у галузі військово-промислового комплексу», але це справа найближчого майбутнього.
Показово, що вперше україно-польський форум відбувався в Донецьку. Підприємці сусідньої держави немовби знову відкривають для себе індустріальний схід України, адже свого часу економічні стосунки були дуже тісними.
«Польща стає цікавішою для капіталовкладень, тому що вона незабаром буде частиною європейського ринку. Це не лише польський, а й увесь європейський ринок», — підкреслив Лешек Міллер. Уже сьогодні корпорація «Індустріальний союз Донбасу» бере участь у тендері на придбання металургійного комбінату Huty Stalі Czestochowa, розташованого в Силезії. Це перший випадок, коли українська компанія на рівних з відомими фірмами бореться за великі об’єкти за кордоном. Результати, як очікується, стануть відомі наприкінці року.
Говорили підприємці і про негативні наслідки вступу Польщі до ЄС. Наприклад, сьогодні до цієї держави надходить 280 тисяч тонн українського металу — це у півтора разу більше, ніж уся річна квота Євросоюзу. Українські промисловці просили польського прем’єра пролобіювати продаж тих товарів, які визначають торгівлю двох країн. Або такий приклад: через квоти в цукровій галузі Польща змушена закривати свої цукрові заводи і пропонує нам використати обладнання, яке залишилося. Те саме стосується обладнання для вугільних шахт. У свою чергу, польські бізнесмени казали, що хочуть бачити в Україні чіткі і зрозумілі правила гри. Це заохочувало б інвестиції. Прем’єри пообіцяли зробити все можливе, аби усунути перешкоди для вільного пересування товарів і спілкування людей. Зокрема, саме Польщу Віктор Янукович назвав «воротами до Європи».
На форумі також йшлося про статус України у «Вишеградській четвірці» (Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина). Віктор Янукович заявив, що отримання статусу спостерігача у «Вишеградській четвірці» дасть змогу Україні пом’якшити негативні наслідки, які очікують її економіку після вступу Польщі до Євросоюзу.
А на самому бізнес-форумі несподівано виник ще один бар’єр — мовний. Навушники для синхронного перекладу журналістам не роздали: такий «привілей» мали лише члени офіційних делегацій та підприємці.
