Чи розставила крапки над «і» схвалена парламентом в останній день роботи третьої сесії постанова про порядок підготовки законопроектів про внесення змін до Конституції України до розгляду Верховною Радою? Яка доля може очікувати політреформу? Своїми роздумами на ці теми ділиться народний депутат України Тарас ЧОРНОВІЛ, член Комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (фракція «Наша Україна»):
— Парламентська постанова є певним компромісом, текстуально не найкращим, але загалом єдино прийнятним на сьогодні. Закон про процедуру направлення конституційних законопроектів на експертизу до Конституційного Суду вже приймала Верховна Рада. Цей документ був досить зважений і не далекий від принципів, закладених у вищезгаданій постанові, але Президент двічі накладав на нього вето. Нинішня постанова має одну особливість і відмінність від того, що вже голосувалося у ВР: відправити законопроект на експертизу до КС може і сам суб’єкт законодавчої ініціативи, фактично оминаючи Верховну Раду. В цьому бачу і певний недолік постанови: перед направленням законопроектів до КС парламентський апарат повинен зробити певні висновки. Наприклад, щодо президентського законопроекту — чи справді під ним стоїть підпис Президента і чи він справді офіційно надійшов від Президента. Щодо депутатського законопроекту, то процедура дещо складніша, оскільки апарат ВР, відділ кадрів має перевірити правильність 150 підписів народних депутатів і засвідчити їх. На мій погляд, з юридичного боку краще було б передбачити постановою, що законопроекти може передати до КС лише Голова Верховної Ради.
Щодо заяви Президента України про можливість відкликання його законопроекту з Констиутуційного Суду, то варто відзначити: доти, доки не пройшла процедура першого читання, глава держави, як суб’єкт законодавчої ініціативи, залишається власником свого законопроекту. А після того, як законопроект пройшов перше читання, його господарем стає парламент: він може вносити зміни, доповнення, поправки. А зараз Президент може написати до Верховної Ради подання, що він відкликає свій законопроект. Пишеться короткий документ на ім’я Голови ВР, що Президент України відкликає свій такий-то законопроект на підставі прав суб’єкта законодавчої ініціативи. Жодних правових нюансів не потрібно шукати. Але потрібно повернутися до одного політичного моменту: Президент — господар свого слова, він своє слово дав і може своє слово забрати. На мій погляд, ніякого відкликання насправді не буде. А якщо це не політична гра і Президент справді відкличе свій законопроект, можемо очікувати лише один юридично можливий наслідок: наприкінці осені або на початку весни Конституційний Суд зробить висновок, що Президент може балотуватися на третій термін, бо його було обрано до прийняття Конституції України.
Записала Юліана ШЕВЧУК.
