Відлуння чернігівських виборів

Нічого незвичайного немає у тому, що до недавнього чернігівського виборчого марафону була прикута пильна увага політтехнологів, політологів, журналістів, громадськості України. Багато хто прагне зрозуміти, чому більшість чернігівських виборців віддали свої голоси за президента «УкрСиббанку» Олександра Ярославського.

А тому одразу зауважимо: щомісяця виробництво й обсяг продажу продукції нашого підприємства потужно зростає. Так, якщо у січні нинішнього року акціонерне товариство реалізувало продукції на 1,5 мільйона гривень, то у квітні — на 7,3 мільйона, у травні — на 8 мільйонів, у червні — на 12,3 мільйона гривень. Нині ВАТ «Чернігівське Хімволокно» веде активну роботу із розширення ринку збуту продукції і в Україні, і за її межами. Це вселяє надію на те, що в наступних місяцях буде перевищено нинішні обсяги продажу. До того ж завдяки саме якісним показникам виробленого. Нещодавно з ВАТ «Нижнєкамськшина», де проходило випробування зразків нашої продукції, надійшла досить промовиста експертна оцінка: «По качеству суровый и термообработанный корд 25/252 КНТС производства ОАО «Черниговское Химволокно» превосходит аналогичные текстильные материалы других поставщиков».

Ще в січні нинішнього року 2186 працівників підприємства були в неоплачуваних відпустках. На 1.01 2003 р. борг у зарплаті становив 1,6 мільйона гривень. У листопаді 2002-го діяльність усіх виробництв була зупинена, а з опалювальної системи злито воду. І ось завдяки потужним інвестиціям О. Ярославського в лютому ВАТ «Чернігівське Хімволокно» почало відновлювати свою роботу. Назвемо такі цифри. Якщо у січні до праці залучено 1,5 тисячі працівників, то нині тут трудиться більш як 4 тисячі людей. Незабаром буде влаштовано 45 випускників ПТУ №1. Цілком ліквідовано заборгованість у зарплаті. У червні середній заробіток на підприємстві становив 408 гривень. Заробітна плата виплачується в строки, передбачені колективним договором (щомісяця 8-го числа працівники отримують «получку», 23-го — аванс). Нині майже 300 працівників перебувають у чергових оплачених відпустках. Сьогодні тут нікого не змушують іти в неоплачувану відпустку!

Наше підприємство отримало і ліцензію на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом. Отже, жодної непривабливої сенсації в цьому немає. Для чого «Чернігівському Хімволокну» потрібні ліцензії Національної комісії регулювання електроенергетики України? Насамперед для того, щоб купувати енергоносії за нижчими цінами безпосередньо на енергоринку. Мета проста: саме в такий спосіб знизити собівартість продукції.

Піврічна співпраця ВАТ «Чернігівське Хімволокно» з Олександром Ярославським показала, що вона, попри песимізм деяких політиків та опонентів, націлена на перспективу, на відновлення виробництва в Чернігові. Досить сказати, що за цей час у бюджет міста підприємство перерахувало 2,1 мільйона гривень платежів. Витрачено майже мільйон євро на придбання нового обладнання. Отже, факти красномовно свідчать самі про себе.

...Пригадалися мені вибори в 1946 році до Верховної Ради СРСР. Було це взимку. Довелося брати участь у тих виборах в Путильському районі Чернівецької області. Це дещо про демократію.

Явка була майже стовідсоткова, але лише з правом на голосування, а не на обрання, бо кандидат був один — генерал армії Єременко. А щоб не викреслювали цього кандидата, в олівців було зламано осердя. Ось і спробуй —закресли. Хто це вигадав, не знаю.

А в селі Петрушині Чернігівського району жила одинока набожна жінка. Не хотіла йти голосувати і заховалася в наладовану для себе домовину, то агітатори сільські і там її знайшли. 99,9 відсотка було забезпечено...

Привернула мою увагу заява народних депутатів до Генеральної прокуратури про порушення на проміжних виборах в Чернігові. Там є такий абзац: «Під час виборчого процесу за попередньою змовою групою осіб, на чолі з новообраним народним депутатом України по 206-му одномандатному виборчому округу Ярославським О. В. допускались грубі порушення чинного законодавства...» Як член окружної комісії, можу свідчити в будь-якому суді, що такі порушення були зафіксовані за багатьма кандидатами, були і «попередні змови», але не новообраного депутата, а ще кандидата. Під «попередньою змовою» я розумію діяльність штабів кандидатів у депутати, а такі штаби мали й інші кандидати, бо їх діяльність не передбачена законодавством про вибори. Там, справді, попередньо домовлялися про все, що робитимуть. Тому, що стосується питання про «змовників», вважаю: цю проблему треба врегулювати в законодавстві. На жаль, на проміжних виборах у Чернігові законодавство порушували всі: ЦВК, окружна та дільничні комісії, кандидати в депутати. Про це я вже писав не раз.

У деяких публікаціях було зачеплено такі питання:

про сприяння кандидату в депутати фонду, створеного народним депутатом України;

про роль адмінресурсу в підтримці одного з кандидатів;

про підкуп виборців.

Ставлю запитання так: чи мали місце всі ці дії під час виборів? МАЛИ! І нема чого робити вигляд нібито цього не було. Але мене цікавить інше. Невже вперше і лише в Чернігові, і лише на одного з кандидатів працюють різні фонди? А яка роль виборчих фондів, що передбачені законом про виборі? Чи є тут рівні умови, чи кожен кандидат може до такого фонду внести 170 тисяч гривень? А це ж законно! І ті, й ті фонди є джерелом, я не казав би підкупу —заохочення виборців голосувати за того чи іншого кандидата. Законом про вибори передбачено представництво в дільничних комісіях представників від кожного кандидата, а ще довірених осіб, спостерігачів, і таких було мало не дві тисячі.

Хоч як крути, хоч як вигадуй, комусь із цих людей треба заплатити за його участь. Підкуп це чи заохочення, хай вирішують юристи, а я кажу про наявність самого факту, хоча він ніде не фіксується. То, може, треба подумати над удосконаленням закону про вибори? Всім подумати: і тим, хто вже став народним депутатом, і тим, хто хоче їм стати.

І декілька слів про адмінресурс. Під адмінресурсом я розумію підтримку того чи того кандидата з боку посадових осіб державних органів. Адмінресурс відчувався, але якщо сказати про дійовість його впливу, то він міг мати вплив лише в таких установах: слідчий ізолятор, виправна колонія, будинок престарілих. Що стосується інших виборчих дільниць, то він мало помітний. Вести розмову сьогодні про підробку протоколів дільничних комісій, неправильний підрахунок голосів, мабуть, не варто, бо присутність у комісії хоч одного законослухняного не дає таких підстав. Про всі порушення він зазначить у протоколі, що буде підставою для подальшого обговорення в різних установах. Можливо, дійде і до суду.

Ось так коротко про вибори в Чернігові.

Якщо відверто, то мої симпатії на боці правоцентристської опозиції. Але те, що сталося в Чернігові, не лізе в жодні ворота.

Соціалісти як єдиного кандидата від опозиції висунули редактора газети «Гарт» Дмитра Іванова. Я, як патріот своєї країни, не міг голосувати за Іванова, бо в своїй газеті «Гарт» він узимку-навесні нинішнього року опублікував цілу серію натхненних статей про Сталіна. Така «дитяча хвороба лівизни» і захоплення Сталіним поставили мене в безвихідну ситуацію. А чи знали Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко, кого вони підтримують як єдиного кандидата? Іванов, не беруся судити, гарний редактор і поет, але його політична позиція, мабуть, збила з пантелику багатьох патріотів України.

Друге питання, на яке я так і не зміг відповісти: «Як може Д. Іванов бути опозиціонером разом із газетою «Гарт», коли засновником її є Чернігівська обласна рада, і одночасно лаяти Президента України та Верховну Раду так, що аж вуха в’януть?» Виходить, що облрада підтримує цю позицію, коли в неї «під дахом» отаборилася ліва опозиція.

Загалом Бородіно якесь — «змішались разом коні, люди...» і сам чорт ногу зламає.

Штаб Іванова і сам він зробили все для того, щоб перемогти на виборах саме Іванову. 13 народних депутатів тягнули Іванова за вуха (і не тільки) до зали Верховної Ради України. Але всі потуги: наїзди лідерів політичних партій, публічні виступи їх у ЗМІ на підтримку самовисуванця Д. Іванова, його спільні з ними фото, навіть скандали, що хвилею прокотилися Черніговом, не дали позитивного результату лише тому, що все зроблене розбилося об борт добре організованої роботи штабу О. Ярославського. Бо те, що він встиг зробити для підприємства «Хімволокно» і його працівників, стало основою порозуміння і довіри між кандидатом і виборцями.

Прихильники Д. Іванова жалкують, що їх кандидат, як, між іншим, і Н. Вітренко, не мали що запропонувати і пообіцяти виборцям, крім наступних скандалів у стінах Верховної Ради, акцій непокори, великого соціального протистояння.

Та народ України стає дедалі мудріший і розуміє, що матеріальні блага — основа добробуту суспільства —виробляються не на вуличних мітингах, не гучними політичними заявами, а натхненою і фінансово забезпеченою працею в цехах, майстернях, лабораторіях, зокрема, а можливо, і насамперед в таких підприємств, як ВАТ «Чернігівське Хімволокно».

До речі, зауважимо, що всі пенсіонери зазначеного товариства за сприяння О. Ярославського мають щомісячну добавку до пенсії. А скільки чернігівців зі сльозами щастя на обличчі засвідчують свою вдячність пану О. Ярославському за матеріальну допомогу у розв’язанні соціально-побутових проблем.

Тож виборці вже самі зуміли розібратися: де серед кандидатів у народні депутати люди справи, які говорять мало, але свої обіцянки підтримують матеріально, конкретними справами, а де балакуни, яких в народі охрестили омельки-пустомельки.

Д. Іванов, окрім іншого, припустився ще однієї помилки, заявивши, що він — єдиний кандидат від об’єднаної опозиції, куди він зарахував блок «Наша Україна», СПУ, «Батьківщину», КПУ. Виборці вже, було, повірили в це, коли як «грім» серед ясного неба прозвучало спростування цього гасла з уст лідера КПУ П. Симоненка. Саме це позбавило Іванова щонайменше трьох тисяч голосів. Та і в кращому разі Д. Іванов все одно стояв би на тих само опозиційних граблях, бо його передвиборній агітроботі протистояла добре профінансована, чітко організована передвиборна робота, що спиралася не лише на знання та бездоганне виконання вимог чинного законодавства, а й на знання виборчих технологій, що і забезпечило О. Ярославському одному так бажану всіма перемогу.