Днями в УНІАН відбулася прес-конференція голови правління «Приватбанку» Олександра Дубілета. Невеликий зал не зміг умістити всіх бажаючих. Воно й зрозуміло: дуже вже незвичайна була тема — «Банки, як незалежні реєстратори, не повинні стати заручниками корпоративних конфліктів».
«Приватбанк» звернув увагу на один із них. І виступив цього разу в іпостасі реєстратора цінних паперів Центрального ГЗКу (Кривий Ріг).
Отже, до нього, як до реєстратора, звернулося ТОВ «МДЦ» з проханням «поставити на облік». Інакше кажучи, зареєструвати їх як власників 25 відсотків акцій Центрального ГЗКу. Всі документи, само собою, було надано. Звичайно, правовий акт відбувся.
Однак через деякий час з’ясувалося, що абсолютно такі само права на згадані вище цінні папери має ще одна фірма (як стало відомо редакції із конфіденційних джерел, знайшовся «умілець», — до речі, іноземний, —який зміг одні й ті самі акції продати одразу двом покупцям. — Авт.). Як бути за такої ситуації реєстратору? Єдино правильна відповідь — сказати «ні» до з’ясування ситуації. А як бути правоохоронним органам? Само собою, насамперед поставити на місце недобросовісного продавця, що зшахраював так відверто. Тим паче що не тільки логіка — законодавство закликає до цього.
Годі! Хто в нас розбивав лоба, молячися на кодекси? Так сталося і цього разу. «Приватбанк» буквально заполонили провіряльники. Причому вони цікавилися давно закритою справою. А вимагали, найперше, дані про емітенти, які є дуже великою таємницею. До того ж ці дії вочевидь свідчать про замовний характер акції: надто вже відверто стирчать вуха одного із покупців акцій (що вляпалися в історію другими).
За будь-якими канонами покарання має понести недобросовісний продавець. Однак щось правоохоронні органи не збиваються з ніг (їхній безпосередній обов’язок!), розшукуючи його, хоча адреса шахрая не таємниця для них. Знаєте, в чому його «провина»? А в тому — тримайтеся міцніше! — що... не зареєстрував другого власника одного й того самого пакета акцій.
А тепер уявіть, що банк — під тиском чи ні — це зробив. Що одразу не забарилося? Можна не сумніватися: звернення ТОВ «МДЦ» до суду. З вимогою навести лад. Яких дій слід очікувати від служителів Феміди? Цілком логічних: керуючися якими правовими нормами реєстратор узаконив два документи, які взаємовиключають одне одний? Адже вони — така природа речей! — не можуть бути чинними водночас для обох претендентів на пакет цінних паперів. І хто б виявився крайній?
А банк не хоче встрявати в розборки, які йому грубо нав’язує одна із сторін. До того ж із залученням... правоохоронних органів.
— Суперечливі моменти, — заявив на прес-конференції Олександр Дубілет, — мають розв’язувати тільки суди. А ми, в свою чергу, хочемо залишатися незалежними, а не «кишеньковими», як це хтось бачить, реєстраторами. Огидно, коли якийсь підрозділ правоохоронних органів вочевидь лобіює одну із сторін... у цілковито економічному конфлікті.
Це ми, точніше, наші прадіди, вже проходили. В горезвісному 37-му. З усіма, що витікають із цього, наслідками. Невже ми готові до повернення тих страшних часів? Чи все-таки — візьмемося за руки, друзі?!
