У  жовтні минулого року постановою Кабінету Міністрів України створено Академію прокуратури при Генеральній прокуратурі України на базі Інституту підвищення кваліфікації працівників прокуратури. Чим зумовлена така потреба? Чи збереже академія функції перепідготовки прокурорських кадрів? Невже в країні бракує юридичних вузів, які випускають дипломованих правників. Ці та інші запитання ми поставили ректорові Академії прокуратури України Володимиру БОГУЦЬКОМУ.

— Володимире Володимировичу, чи виправдана реорганізація Інституту підвищення кваліфікації працівників прокуратури в Академію прокуратури. Чи не данина це моді?

— Створенням або реорганізацією вищих навчальних закладів сьогодні нікого не здивуєш — явище мало не масове. Інститути стали університетами, університети — академіями, і навіть ПТУ підтягнулися під статус коледжів... На жаль, здебільшого це не що інше, як елементарна зміна вивіски, але я глибоко переконаний, що наша система вищої школи потребує не псевдо, а справжніх перетворень. Державі потрібні кваліфіковані кадри, а випускники, зокрема комерційних освітніх закладів, що виросли як гриби після дощику, цей вакуум заповнити не можуть. А якщо казати конкретно, то органи прокуратури теж відчувають гострий кадровий дефіцит. І це тоді як в Україні понад 180 вищих навчальних закладів щороку випускають дипломованих юристів. Але в юриспруденції, як і в медицині, не може бути юриста взагалі — необхідна чітка спеціалізація. Перед нашою академією постає завдання: готувати кадри саме для органів прокуратури.

— Тобто випускники академії — це лише прокурори?

— В ідеалі саме так. До того ж такий підхід, повторюю, продиктовано необхідністю. Зазначу, що в нас у країні чудова юридична школа — Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Одеська... Випускники цих навчальних закладів прекрасні, ерудовані та освічені юристи, але пересісти зі студентської лави одразу за прокурорський стіл мало хто з них готовий.

— Але ж для цього є стажування, практика у відповідних підрозділах...

— Є, але логічніше перенести стажування до навчального закладу, а не на робоче місце. Ми сповідуємо саме такий підхід під час навчання майбутніх фахівців, і він нічого спільного не має з прожектерством або експериментаторством. Усе виважено, продумано і прораховано. Звісно, торік у жовтні, коли інститут постановою Кабінету Міністрів здобув статус академії, плани були глобальніші. Вже з нинішнього року ми хотіли набирати студентів на перший курс, але, на жаль, нас затримують темпи будівництва нового навчального корпусу. Тому Генпрокурор і ректор НЮА імені Ярослава Мудрого підписали договір про співпрацю. У відповідності з цим актом створюється науково-навчальний комплекс, до якого входять Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого і Академія прокуратури України при Генеральній прокуратурі України. До того ж два навчальні заклади зберігають юридичну та фінансову самостійність. В Академії прокуратури Національна юракадемія здійснює підготовку фахівців на базі бакалаврів. Уже за рік випускники одержать не лише диплом і гарантоване місце роботи в органах прокуратури, а й класний чин — юрист 3-го класу. Такого, повірте, немає в жодному вищому навчальному закладі.

— Чи збереже академія за собою функції перепідготовки кадрів?

— Звичайно. Вона працюватиме за двома основними напрямами: підготовка та підвищення кваліфікації прокурорів. Сьогодні навіть досвідченим прокурорам бракує сучасних спеціальних знань — змінюються не лише кодекси, змінюється саме життя. Наприклад, 20 років тому необхідність знання міжнародного права або тих самих іноземних мов була відносна, як і спеціальних знань з питань банківської діяльності, комерції, імпорту, експорту тощо.

— Із цього виходить, що нова навчальна програма передбачає розширення і міжнародного співробітництва?

— Безперечно. І це не лише наміри. Ми вже щільно співпрацюємо з міжнародними правовими організаціями та зарубіжними вищими навчальними закладами. Минулого тижня зустрічали делегацію з Вашингтона, яку очолювала директор реформування кримінального права Американської асоціації юристів. Ця організація і раніше мала тісні контакти з Інститутом підвищення кваліфікації працівників прокуратури, надавала технічну та матеріальну допомогу, а сьогодні ми вийшли на якісно новий рівень співробітництва. Найближчим часом академія та асоціація підпишуть меморандум про співпрацю, в рамках якого накреслено низку важливих та цікавих заходів.

— А конкретніше...

— Ми виступили з пропозицією спільно з асоціацією обладнати в академії відеокабінет через мережу Інтернет. Використання новітніх технологій дасть змогу американському лекторові спілкуватися з українською аудиторією і навпаки, не перетинаючи океан. До того ж у подальшому цей кабінет може бути задіяно і для проведення процесуально-слідчих дій, приміром, можна одержувати свідчення людей, які перебувають на території США. Завдяки цьому буде заощаджено чимало коштів і часу. До речі, під час цих переговорів директор програм реформування кримінального права Американської асоціації юристів Мері Грієр сказала таке: «Ваші пропозиції провокують нас на пропозиції у відповідь». Я вважаю, що це гідна оцінка перспектив нашого співробітництва.

— Я весь час чекаю, коли від позитиву ви перейдете до негативу, приміром, нарікатимете на недостатнє фінансування, відсутність технічної бази або, скажімо, підступи ворогів, заздрісників. Невже у вас немає проблем?

— Є категорія людей, які, нарікаючи на обставини, хочуть показати, як їм важко працювати. Але сьогодні ніхто нікого не примушує. Важко — шукай легший хліб. Хоча заради справедливості зазначу, що жоден серйозний проект не реалізується без проблем і складнощів. На щастя, становленню нашої академії допомагають усі: і Кабмін, і адміністрація Президента, і, звісно, Генеральна прокуратура. На рівень фінансування теж гріх скаржитися. Можна трошки нарікати на опонентів, вірніше, монополістів цієї сфери. Хоча і тут можна знайти позитивний чинник — якщо є супротивники, отже, справа того варта.

Вів розмову Леонід БРОВЧЕНКО.