Канікулярні сюрпризи

Винні, виявляється, аграрний блок уряду, Мін-економіки і з питань євроінтеграції, а також Антимонопольний комітет України.

Одкровення, погодьтеся, як для прем’єра більш ніж скромні. Перші два відомства, реформуючи село, переводячи наших хліборобів, так би мовити, на ринкові рейки, за минулі 12 років реформації так і не спромоглися створити в країні реально діючі зернові біржі. Чи, хоча б, всеукраїнські ярмарки-аукціони. А без цих ринкових інструментів усі славослів’я про впорядкування зернового ринку, вибачте, просто пшик. Чи, у кращому разі, як у нас і відбувається, голе адміністрування. Яке й є найродючішим чорноземом для корупції й тіньової економіки.

Що ж стосується Антимонопольного комітету, то його роль у вітчизняній економіці ще тривалий час залишатиметься суто декоративною.

На цьому тлі рекомендація Кабміну нашому Президентові звільнити з посад керівників трьох областей — Дніпропетровської, Полтавської й Чернівецької у кращому разі виглядає як данина совковій традиції знайти крайнього. У гіршому, застосовно до наших нинішніх реалій, — як зачищення небажаних адміністраторів.

У цьому переконує й авральне підписання Президентом закону про безмитний імпорт зерна до грудня поточного року. Чи не спричинять відкриті товарні шлюзи, як і торік, різкий спад закупівельних цін? Чи не залишаться наші селяни знову з носом замість прибутку? Чи не краще було б почекати з президентським підписом хоча б до першого жовтня? Коли картина з новим урожаєм остаточно проясниться? Бо намолочують же місцями на Херсонщині до 19 центнерів на круг, попри всі катаклізми погоди і навіть сарану?

Зробити ліки доступнішими для населення. Сподіваючись, щоправда, при цьому головним чином на організаційні, а не цінові заходи, викладені у схваленій минулого тижня відповідній програмі.

Зокрема, передбачається, ні багато ні мало, раціоналізувати застосування (читай: зменшити обсяги) лікарських препаратів шляхом стандартизації лікувальних процесів. А як же з відомою істиною, що організм кожної людини особливий і що добре для одного пацієнта, те для іншого — смерть?

І потім. Мені особисто не ясно, як поєднується проголошена Кабміном ідея підвищення доступності ліків для широких верств населення з тим, що починаючи з 01.01.2004 року на абсолютну більшість із них введуть податок на додану вартість?

В усьому іншому останній тиждень липня, як і попередній, минав у канікулярному ритмі. Без різких коливань в економіці — літні відпустки і відпочинок, мабуть, не настроюють ані бізнесменів, ані держоргани на ділову активність.

У по-літньому розслаблювальній тональності пролунали на початку минулого тижня слова заступника голови Нацбанку України Арсенія Яценюка про твердість української валюти. Як запевняє фінансист, у країні немає причин для девальвації (зниження валютного паритету) гривні.

Аргумент при цьому висунуто дуже переконливий. Мовляв, на міжбанку НБУ щодня закуповує по 20 мільйонів доларів, час нашу багатостраждальну гривню ревальвувати. Звідси й озвучений заступником голови прогноз: наприкінці поточного року очікуваний курс становитиме 5,35 грн. за 1 долар США.

Однак ця, з першого погляду, залізна, точніше — монетарна, логіка цілком може бути порушена, та постійно й порушується, фортелями економіки вітчизняної закваски. Те, що гривня інфлює (тобто втрачає купівельну спроможність), відчули практично всі (окрім найбагатших) українці минулого місяця. Зі зростанням цін на основні продукти харчування: борошно, крупи, цукор, соняшникову олію. Очевидним для багатьох аналітиків є й те, що найближчим часом підстрибнуть і ціни на м’ясо-молочну продукцію. А якщо ще не вродить і картопля... Тарифи за комунальні послуги також повзуть угору. А, судячи з постійного, майже дворазового перевищення продажу наявної твердої валюти нашими громадянами над її купівлею, саме цей процес — підчищення заначок — підтримує відносно високу купівельну спроможність пересічного українця. Поки є заначки.

То як же оцінити те, що відбувається, коли все-таки прогноз Арсенія Яценюка підтвердиться? А ніяк, крім того, що вся наша економіка, як і раніше, залишається дуже штучною системою. Адже явне зниження купівельної спроможності гривні (інфляція) при збереженні її паритету з доларом США на міжбанківській валютній біржі говорить лише про те, що наш ринок не тільки далекий від досконалості, але й, як і досі, залишається вочевидь автономним (отже, хистким) утворенням у світовій економічній системі. А тому бережіть долари, якщо вони у вас іще є.