«А ця Марія Кузів часом не воювала в січових стрільцях?» — «Ні, Марії тоді ще на світі не було. Зате вона нині за січових стрільців добре воює!»
Ще до незалежності України ця енергійна дівчина, випускниця Львівської консерваторії, викладач Кам’янець-Подільського педінституту, збирала вечір «заборонених пісень». Красу стрілецьких шедеврів вона та її студенти доповнили виконавським натхненням. «Історія, увінчана такими піснями, не приречена на забуття», — каже Марія Кузів.
Марія мріяла про свій хор. Тепер він є. Назва «Ясинець» обрана з підтекстом (ця рослина в народі зветься неопалима купина). Колектив створено при музпедфакультеті вузу (нині державного університету). Це важливо: поява хору дала поштовх творчо-методичному центру хорового виконавства на Поділлі, а вихованці факультету викладатимуть співи й музику в школах. Отож на Правобережжі слід очікувати появи гарних дитячих хорових колективів. А без цього не подолаєш всесильну музичну попсу. Хороша музика не прийде сама собою (як ото у ребе спитали, коли Бог дасть дощ, а він відповів: треба вірити і ходити з парасолькою!).
Цей старий анекдот Марія розповідала своїм хористам, коли їхали на ІV Міжнародний конкурс-фестиваль камерних хорових колективів «Ялта-Вікторія-2003». Хор «Ясинець» був там наймолодший і змагався з відомими-заслуженими, а в журі — ректор Національної музакадемії Олег Тимошенко, композитор Леся Дичко, професор Московської консерваторії Борис Теблін...
Не одну, а три нагороди отримали кам’янчани! «Ясинець» відзначили дипломами за ІІІ місце, за конкурсний твір, а ще відзначили наймолодшого диригента фестивалю Марію Кузів, за волю до перемоги. Маріїну «парасольку» помітили! Навіть Леся Дичко, яка з кам’янецькою версією її твору з «Урочистої Літургії» («Отче наш» №16) не зовсім згодна, познайомила «ясинців» з ялтинським єпископом. Він сказав: лише цей хор співав «Отче наш», як належить у церкві. «Ясинець» також запросили на престижні фестивалі — духовної (Бельгія) та хорової музики (Росія, Бєлгород).
Хмельницька область.
