Види на врожай нинішнього року, як відомо, не дуже, а тут звідкіля не візьмись нове лихо — поля атакують полчища сарани.
Злоблива комаха, зовні дуже схожа на невеликого сірого стрибунця, наприкінці першої декади червня була виявлена спочатку на полях Іванівського району Херсонської області. Осередками вона поширилася на площі в 13 тисяч гектарів й істотно вразила тисячу гектарів посівів. Далі — більше. Шкідник споживає культурні і дикоростучі злаки: конюшину, люцерну, молодий соняшник, овочеві та інші сільськогосподарські культури, а коли улюбленої їжі немає — жере все підряд.
Комахи перекинулися тепер і в сусідню, Запорізьку область (уражено 79 тисяч гектарів), щосили розбишакують вони в Донецькій, Луганській, Одеській, Харківській і Сумській областях: загальна уражена площа становить майже 300 тисяч гектарів.
Упоратися із сараною можна і треба було з самого початку — діяти швидко і рішуче, як під час боротьби з пожежею, що розгорається. Нині можна констатувати: зробити це не вдалося. На жаль, і аж ніяк не всі наявні засоби були задіяні. Приміром, дотепер не використовують можливості 5-го взводу біологічного захисту Марганецького воєнізованого горничорятувального загону, дислокованого в Каховці на тій-таки Херсонщині.
Це підрозділ, що не має аналогів в Україні. У нього є три установки ГРД-2000 (обслуга — чотири особи), кожна з яких здатна обробити 1500 гектарів за добу. Ще дві установки вже укомплектовані, і хоча ще не мають штатної обслуги, але в принципі теж можуть бути задіяні. Три установки має у своєму розпорядженні каховська фірма «Спортсервіс» і К». Для порівняння: застосовувані дотепер тракторні обприскувачі ОП-2000 здатні обробити 30, максимум 40 гектарів. Виходить, що ГРД-2000 потужніша у 50 (!) раз.
Труїть установка не лише сарану, а й довгоносика, клопа-черепашку і навіть мишей в ізольованому приміщенні, може застосовуватися і для обробки елеваторів. Втрат ядохімікатів — практично жодних, чого не буває у разі використання, скажімо, тієї-таки авіації, та й посіви залишаються без численних слідів коліс, як це буває під час роботи наявної наземної техніки.
У фахівців взводу є установки, але немає дорогих отрутохімікатів. Їх закуповує місцева влада і використовує на свій розсуд. Звертання начальника штабу воєнізованих гірничорятувальних загонів (ВГРЗ) Південного регіону Юрія Сілаєва, тимчасово виконуючого обов’язки начальника Головного управління з питань надзвичайних ситуацій полковника Володимира Коцурко до керівництва області з пропозицією використовувати взвод за прямим призначенням розуміння не зустріли.
Старший науковий співробітник Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук Ольга Бакланова також стурбована:
— Якби на нашестя сарани на місцях її скупчення зреагували вчасно, то таких згубних наслідків можна було б уникнути. Держінспекція захисту рослин, наш інститут попереджали про небезпеку обласні адміністрації, але площі з підвищеною чисельністю сарани інсектицидами достатньою мірою оброблені не були. Якісно зробили це тільки в Криму, а відтак загрозу саранової навали там усунуто з самого початку. На жаль, в інших місцевостях про це не подбали.
На наше запитання, як можна розв’язати проблему, Ольга Василівна відповіла:
— Одним махом вирішити її неможливо. Остання значна навала сарани була у 1997 році. Цьогоріч саранову проблему ще можна не називати навалою — вона поки-що локальна. Але наступного року може загостритися, адже нині комаха відкладає яйця, а відтак під загрозою і майбутні врожаї. Держава має зрозуміти, що без коштів, нерішучими і недостатніми заходами її не подолати.
Може, хоч тепер, коли надзвичайна ситуація виросла до таких масштабів, керівники постраждалих регіонів звернуть увагу на спеціально призначений для її ліквідації взвод. Минулого року в Тельманівському районі Донецької області після використання його установок мертва сарана вкривала землю дво-трисантиметровим шаром. То чи не час знову ввести його в дію?
Володимир ПАШИНСЬКИЙ, прес-служба МНС.
