Без права на помилку

Третя сесія Верховної Ради України четвертого скликання завершила свою роботу. У заключні дні парламент не тільки прийняв чимало законів, а й зумів знайти компромісне рішення щодо законопроектів глави держави та народних обранців про внесення змін до Конституції нашої держави. Щоправда, ця постанова викликала різноманітні коментарі, часом навіть суперечливі.

Нині Конституційний суд розпочав попереднє вивчення обох проектів, а Леонід Кучма на прес-конференції повідомив, що попросив юристів вивчити питання про можливість відкликання його законопроекту із КС.

Тому виникає чимало запитань. І не тільки з приводу політичної реформи. Але про це пізніше.

Саме так розцінює вибори міського голови в Мукачевому на Закарпатті більшість оглядачів. У політичному двобої зійшлися дві найпотужніші — на сьогодні — сили: блок «Наша Україна» та об’єднані соціал-демократи. Як відомо, найвищого результату досяг представник «Нашої України» Василь Петьовка, якого виборча комісія визнала міським головою, і він навіть склав на сесії присягу.

Однак Сихівський місцевий суд Львова задовольнив скаргу кандидата на цю посаду Ернеста Нусера, якого у виборчому змаганні підтримала СДПУ(о).

За оцінками аналітиків, у Мукачевому змагалися два досить потужні адміністративні ресурси, застосовувалися найрізноматніші політичні технології. Дехто навіть поспішив оголосити поразку об’єднаних есдеків у цих виборчих перегонах. Проте, як з’ясувалося, надто рано. У гру вступила судова гілка влади, яка минулої п’ятниці винесла повторний остаточний вердикт: результати виборів скасувати і призначити нові вибори мукачівського міського голови.

З цього випливає, що Україну в наступному році очікують безкомпромісні і, можливо, навіть безжальні президентські перегони, де можна сподіватися всього, в тому числі втручання у результати виборів і судової гілки влади. Це вам, шановні читачі, нічого не нагадує? Так, цю технологію вперше застосували американці на виборах глави своєї держави, переможцем яких за допомогою Феміди став Джордж Буш-молодший.

Але все-таки не варто забігати наперед, бо політична реформа, на мою думку, триватиме й надалі, попри заяву глави держави, про яку йшлося вище. Саме за її підсумками і викристалізується розклад політичних сил на старті президентських перегонів.

Передусім у найскладнішій ситуації опинився блок «Наша Україна» і її лідер Віктор Ющенко. З одного боку, ця політична сила заявила про недоцільність реформування владної моделі на даному етапі. З другого — «НУ» проголосувала за направлення до Конституційного Суду обох, президентського і депутатського, законопроектів змін до Основного Закону.

Цією роздвоєністю Віктора Ющенка та блоку і намагаються скористатися різні політичні сили. Зокрема, глава держави звернувся на прес-конференції з запитанням до екс-прем’єра, чим збирається керувати Віктор Ющенко у разі обрання його на найвищу посаду в державі, якщо депутатський законопроект урізає повноваження Президента України? У свою чергу, комуністи висловлюють переконання, що цим зверненням глава держави хоче за допомогою «Нашої України» заблокувати політичну реформу.

Таким чином, можна чекати різні варіанти розвитку подій у наступному політичному сезоні, який розпочнеться по завершенні відпускного періоду наших політиків. Лише зауважу, що аналітики в партійних штабах, напевне, трудяться в поті чола, прагнучи передбачити ті чи ті сценарії, які будуть реалізовані в осінньо-зимовий період.

Отже, чого можна ждати в подальшому? Передусім, на мою думку, глава держави не буде відкликати свій законопроект із Конституційного Суду. У свою чергу, КС може схвалити обидва законопроекти, і таким чином подальша доля політреформи перебуватиме в руках парламенту. Проте, не виключаю, Леонід Кучма все-таки свої пропозиції відкличе. Тоді «Наша Україна» власними руками зменшить обсяг повноважень майбутнього президента. Або ж остаточно поб’є горшки зі своїми поки що соратниками по опозиції, якщо відмовиться підтримати депутатський законопроект змін до Основного Закону. Коли так, ющенківцям доведеться воювати на всіх фронтах, а не лише з об’єднаними соціал-демократами. Поки що перед «Нашою Україною» таких проблем не стояло. Чи готові її представники до такого випробування, покаже час.