На тлі заяв уряду про підтримку вітчизняних виробників і боротьбу з пільгами для промисловості дії окремих чиновників ставлять під загрозу закриття цілком конкурентоспроможні підприємства.
Після того як Полтавський завод газорозрядних ламп зупинився, львівське ВАТ «Іскра» є єдиним вітчизняним виробником електричних ламп. Це рентабельне і конкурентоспроможне підприємство, де працюють більш як три тисячі осіб. Хоча заводу довелося переживати скрутні часи наприкінці 90-х, підприємство жодного разу не користувалося пільгами чи державними дотаціями.
Але, вочевидь, якщо підприємство не йде до держави, то держава йде до підприємства. Точніше, окремі його представники. Сьогодні доля «Іскри» залежить від таких представників вищої державної влади, зокрема, від дій Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. П’ятого травня цього року комісія під орудою одного із заступників міністра економіки України прийняла, на наш погляд, дискримінаційне для «Іскри» рішення «Про завершення застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну ламп електричних походженням з Республіки Білорусь, Республіки Польща, Російської Федерації та Угорської Республіки». Цим рішенням Міжвідомча комісія в односторонньому порядку скасувала спеціальні заходи, які діяли щодо імпорту в Україну електричних ламп з Білорусі, Польщі, Угорщини, Російської Федерації.
Що стосується Угорщини й Польщі, то в цих країнах діяло і продовжує діяти мито на імпорт ламп з України — 10 і 9 відсотків відповідно. Зовсім незрозуміло, якою була аргументація на користь одностороннього відкриття українського ринку для конкурентів. Незрозуміла аргументація і самій «Іскрі» — рішення Міжвідомчої комісії було прийнято без погодження і консультацій, а також без завчасного попередження акціонерного товариства, що є порушенням нашого законодавства.
Стосовно Білорусі і Росії також скасовано всі обмеження експорту ламп до України. Що також створює неоднакові умови конкуренції для львівської «Іскри». Річ у тім, що виробництво електроламп дуже енергоємне, тому понад 20 відсотків собівартості становлять витрати на енергоносії. У Росії та Білорусі вартість однієї тисячі кубометрів газу становить відповідно 23 і 40 доларів США, тоді як українське підприємство купує газ за ціною до 70 доларів США за тисячу кубометрів. У Росії дешевша й електроенергія — майже вдвічі порівняно з українською. Перевага білоруського виробництва полягає в тому, що Брестський електроламповий завод розташований у вільній економічній зоні, де немає імпортного мита на комплектувальні й устаткування. А це спричинило те, що загальне податкове навантаження на білоруські товари становить 60 відсотків від загальної.
Лібералізація міжнародної торгівлі, забезпечення її справедливості і передбачуваності — основні завдання Світової організації торгівлі, куди Україна прагне потрапити. Ось тут і виникають серйозні суперечності, які прямо стосуються теми, що її розглядаємо. Як уже йшлося вище, це виробництво дуже енергоємне. Тому низькі ціни на енергоносії на внутрішньому ринку Росії, як і в Білорусі, дають сильні конкурентні переваги. Вступаючи до СОТ, Росія буде зобов’язана збалансувати ціну на енергоносії на внутрішньому і зовнішньому ринках: саме цей чинник є одним з основних бар’єрів на шляху вступу Росії до СОТ. З другого боку, якщо Україна стає членом СОТ, то перед нами поставлять вимогу введення захисного мита на енергоємні товари з Російської Федерації. Доводити ситуацію до таких вимог на самому початку співробітництва навряд чи доцільно.
Поставити хрест на єдиному українському електроламповому підприємстві може скасування антидемпінгового мита на імпорт киргизьких ламп. Під час недавньої зустрічі Прем’єр-міністра України з Міністром закордонних справ Киргизької Республіки Віктор Янукович висловився за пом’якшення чи навіть за цілковите скасування встановлених урядом обмежень стосовно імпорту киргизьких електричних ламп. Обмеження ці мали компенсаційний характер — їх було тимчасово введено, а потім підтверджено в грудні минулого року у зв’язку з тим, що спеціальне розслідування встановило факт демпінгу з боку киргизького заводу.
Неабияка деталь: продукція заводу «Іскра» необхідна в оборонному комплексі України та в авіабудуванні. Тож ліквідація українського виробника може загрожувати національній безпеці України.
Нещодавно Президент України провів Всеукраїнську нараду із залучення прямих іноземних інвестицій. На тлі декларацій про потребу зарубіжних інвестицій дискримінація підприємств, що працюють в Україні, — поганий знак.
