Київ розраховує підписати договір про вільну торгівлю у рамках СНД у вересні цього року. Про це минулої суботи заявив Президент України Леонід Кучма під час прес-конференції в Донецьку.
Наступний «прорив» пояснюють тим, що Україна пішла на серйозні поступки Росії —погодилася вилучити із режиму вільної торгівлі деякі товари. «Ми під цим підводимо риску і далі йдемо до того, щоб такого (тобто товарів, вилучених із режиму вільної торгівлі) щорік ставало менше і менше», наголосив український Президент.
Схоже, безперешкодно торгувати зі своїм північним сусідом ми не зможемо ще довго. Проблема набуває несподіваного ракурсу з огляду на те, що наприкінці цього тижня має відбутися чергове засідання Групи високого рівня щодо створення Єдиного економічного простору (ЄЕП).
Як повідомляв «ГУ», досі на переговорах «четвірки» (Україна, Росія, Білорусь і Казахстан) Київ виходив із того, що першим етапом формування ЄЕП має стати зона вільної торгівлі, без вилучень і обмежень, проти чого виступала Росія. Під час минулого засідання Групи російські партнери пристали на пропозицію Києва, і тепер, схоже, цьому знайшлося пояснення.
А під час минулої зустрічі прем’єрів України і Росії, що відбулася в Ялті, тема ЄЕП не була головною. Російський прем’єр Михайло Касьянов лише констатував певний прогрес у цьому питанні, не уточнивши подробиці. Втім, про інші теми, що обговорювалися під час ялтинського засідання міжурядової україно-російської комісії зі співробітництва, цього не скажеш. Як очікувалося, головним підсумком заходу мала стати угода про транзит російської нафти через Україну на 2003—2018 роки. Та її так і не було підписано. Через суперечки про долю українського нафтопроводу «Одеса—Броди». Як відомо, російські партнери вважають за краще називати його «Броди—Одеса», настирливо пропонуючи провести реверс. (За задумом, трубопровід «Одеса—Броди» мав би качати азербайджанську і казахстанську нафту через українську територію до польського міста Броди і далі до Європи. В обхід Росії. Але він і досі порожній, що дає вагомий аргумент прихильникам його реверсного використання. Тим часом на захист європейського напрямку траспортування знову виступив посол США в Україні Карлос Паскуаль. Перебуваючи в Одесі, він наголосив: інтерес до «Одеси—Броди» виявляють нафтопереробні заводи Чехії та Німеччини).
Українська сторона поки що не визначилася щодо своєї позиції з цього питання і запропонувала виключити «Одесу—Броди» із згаданої угоди, що вочевидь не влаштовувало російських партнерів. Як заявив Касьянов, «Росія розраховує, що угода охоплюватиме всі українські трубопроводи, зокрема і «Броди—Одеса». Коли буде вирішено це питання, підпишемо й договір». Отаку б принциповість та нашим, українським політикам!
До речі, російська сторона чомусь набагато охочіше коментує підсумки ялтинської зустрічі. Касьянов навіть порадив не судити про них за кількістю підписаних документів. А таких було лише два: угода про порядок взаємодії зі здійснення експорту продуктів і товарів воєнного призначення до третіх країн (подробиці поки що не розголошують) та про співробітництво у міграційній сфері.