Українська асоціація видавців періодичної преси в приміщенні Спілки журналістів України презентувала журналістській громадськості законопроект, який має започаткувати процес роздержавлення друкованих засобів масової інформації (ДЗМІ).
Як вважають розробники законопроекту, процес роздержавлення ДЗМІ певною мірою проблемний і складний. Саме тому його було запропоновано на обговорення.
Відразу скажу, обговорення вийшло дуже гарячим. І виною в цьому була не спека, а «сирість» самого проекту. Створилося враження, що розробники законопроекту працювали без концепції, без визначення головних напрямів і мети. Хоча і було заявлено, що проект розроблено з метою більш повного і послідовного забезпечення конституційного права на свободу думки і слова. Але головне питання — хто виграє від роздержавлення ДЗМІ — залишилося відкритим. Деякі оптимісти ще сподіваються, що від роздержавлення ДЗМІ виграють усі — суспільство, держава, а особливо журналісти державних і комунальних ДЗМІ, оскільки позбавляться «шефства» засновників (органів державної влади та місцевого самоврядування). Але чомусь більшість присутніх на «круглому столі» журналістів (і не безпідставно) думають, що роздержавлення буде використано на користь олігархів та окремих політичних структур. І знову казатимемо: хотіли як краще, а вийшло, як завжди.
Розуміють ці проблеми і в Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова, і в Спілці журналістів України голова Ігор Лубченко. Зокрема, Василь Іванина, який представляв на «круглому столі» позицію комітету, замість обіцяного журналістам голови комітету Миколи Томенка, відверто сказав: половина державних і комунальних ДЗМІ після роздержавлення припинить своє існування. Зрозуміло, що люди які, працюють у цих ЗМІ, залишаться без роботи. Але В. Іванина вважає, що процес роздержавлення неминучий, а тому комітет планує на наступній сесії Верховної Ради внести проект на обговорення депутатів.
Хоч би як там було, думаю, не слід поспішати з обговоренням і, тим паче, з прийняттям «роздержавницького» законопроекту напередодні президентських виборів. Натомість, здається, треба не роздержавлювати ЗМІ, а створювати законодавчі механізми забезпечення незалежної професійної діяльності журналістів ДЗМІ, основи яких уже закладено у законодавстві.
