Футбол. Футбольна СДЮШОР «Зміна-Оболонь» зробила черговий випуск. Сьогодні ми не згадуватимемо про досягнення цього закладу, одного з найкращих у столиці. Вони загальновідомі. Головне, що він регулярно готує поповнення для професіональних клубів, зокрема для свого — «Оболоні». І це не дивно, бо над виконанням цього надвідповідального завдання працює потужний тренерський колектив.
І серед нинішніх випускників (команда гравців 1986 року народження), котрі впродовж десяти років опановували футбольну науку у відомого педагога і тренера, відмінника народної освіти України Дмитра Фетисова, є чимало здібних і перспективних хлопців. Через його руки пройшли сотні юних спортсменів, кращі з яких грають тепер на високому рівні.
— Моє серце сьогодні переповнюють різні почуття, — каже Дмитро Миколайович. — Дуже радію, що з колись маленьких «жовторотиків-горобчиків» виросли тепер отакі красиві, загартовані юнаки. І трошки сумно, бо вже не повернути того великого складного і водночас щасливого відрізку життя. Ми разом ішли, перемагали і зазнавали поразок. Я вчив дітей, вчився у них. Побували в багатьох країнах Європи на турнірах. Своїми успішними виступами намагалися пропагувати рідну Батьківщину.
І вдома не пасли задніх, завжди перебували серед фаворитів багатьох національних і міських змагань. Утім, головне не призові місяця та нагороди, яких за ці роки назбирали цілий музей, а те, що наші хлопчики тривалий час у важливий у житті період були зайняті корисною справою. Навчилися дружити, стали дисциплінованими, вихованими, міцними і здоровими — фізично і морально. Це дуже важливо...
Фетисов — людина імпульсивна, запальна, але водночас щира й душевна. Холопці називають його батьком. І це без жодних перебільшень. Коли було на душі кепсько, Дмитро Миколайович брав у руки гітару і заводив приємну для всіх пісню. А юнацький хор миттю підхоплював мелодію, співав красиво і злагоджено. І смуток знімало, мов рукою.
Рідні батьки, однак, не ревнували свої хлопчиків до спортивного наставника. Навпаки, в його особі вони мали однодумця та вірного друга, дійового помічника у вихованні їхніх дітей, а це найважливіше.
Під час урочистої частини президент ФК «Оболонь», народний депутат України Олександр Слободян, віце-президент клубу Олександр Алімов, директор школи «Зміна-Оболонь» Олексій Капичин вручили схвильованим і красивим, одягненим у строгі костюми випускникам дипломи про закінчення закладу і висловили надію, що вони стануть корисними для суспільства і держави громадянами-патріотами.
Олександр Слободян оголосив, що десятеро з фетисовської команди навчатимуться на факультеті фізичного виховання у Переяславі-Хмельницькому.
— Наша філософія відома, — сказав президент клубу,—ми прагнемо комплектувати команду тільки з місцевих футболістів і, зокрема, з випускників нашої школи. «Оболонь» — український колектив! Радітиму, якщо з часом комусь із вас пощастить закріпитися у головній команді...
Але для того, щоб поповнення було вагоміше, варто зберегти цю команду принаймні ще на рік. Це ідея Дмитра Фетисова.
— Не треба кидати всіх хлопчиків одразу в жорна дорослого футболу, — каже Дмитро Фетисов. —Прижитися там одразу здатні один-два, а може, й жодний. Прикро, але факт, на цій переправі й раніше втрачали багато талантів. Біологію, як кажуть, не обдуриш. Для того, щоб дитячий організм став дорослим, природою відпущено певний час. І найменші порушення можуть обернутися прикрими речами. Тому слід бути надто обережними, не поспішати.
— То який вихід бачите?
— Федерація футболу України вже цього року має намір розпочати проводити національний турнір для кадетів. Цю ідею підтримали вже двадцять команд. І я —найпалкіший її прихильник. Юнаки матимуть ще час, щоб зміцніти і вийти на належний фізичний та функціональний рівень...
— Трудовий колектив ЗАТ «Оболонь» довів, що серйозно ставиться до спорту, — приєднується до розмови Олександр Слободян. — Його честь захищає три команди, які представляють вищу, першу та другу ліги. Фінансувати ще один колектив — справа нелегка. Однак щось придумаємо...
