Із досвіду різних країн відомо, що вступ до СОТ відіграв позитивну роль в економічному розвитку.
Необхідність і важливість цього кроку для України зумовлена процесами глобалізації світової економіки з відповідним світовим розподілом праці.
З одного боку, затримка цього процесу дедалі більше відтискає нашу державу на периферію світової економіки. З другого, постає запитання, чи готовий наш АПК до боротьби за зовнішній ринок. Продовольчі ринки кожної країни найрегульованіші і захищені не тільки митними, технічними бар’єрами і системою стандартів, а й чинним законодавством.
Уся громадськість занепокоєна подіями, які відбуваються на продовольчому ринку держави.
Забуваючи при цьому, що із запізненням прийнятий Закон «Про зерно та ринок зерна» був за змістом декларативним, не наповнений фінансовою сутністю. Значні економічні втрати становили мільярди гривень не тільки торік, а й продовжують нарощуватися тепер уже безпосередньо для споживача.
Постає запитання і до представників уряду, і до колег — народних депутатів: як у цих умовах аграрний сектор економіки зможе в перспективі конкурувати на світовому ринку і що потрібно зробити, щоб мінімізувати негативні наслідки вступу нашої країни до СОТ.
Ще один приклад: не прийнятий закон про відміну вивізного мита на соняшник продовжує щороку грабувати товаровиробників майже на 2 мільярди гривень.
Отже, під час підготовки вступу конче необхідні зміни в законодавстві, не кажучи вже про перспективи співробітництва. Без цього нас очікуватиме, в кращому випадку, доля Південної Кореї, яка втратила під час вступу до СОТ мільярди доларів.
Тож треба готуватися рахуючи, щоб не прорахуватися.
Аграрії держави звертаються до вас, шановні народні депутати, прискорити розгляд у Верховній Раді тих законопроектів з питань АПК, які чекають своєї черги.
Одним із шляхів підготовки до вступу є технологічне переоснащення, в тому числі і створення агротехнопарку. Проект цього надзвичайно важливого закону розглядатиметься в сесійній залі, ініціюється це питання провідними фахівцями та науковцями. Хотілося б відчути підтримку всіх народних депутатів. Адже технологічне переоснащення — це одна з основ вступу до СОТ.
У сільському господарстві один день рік годує.
Частина виборців негативно оцінюють діяльність парламенту.
Бо гроші потрібні нині для виконання агротехнічних заходів. Після того, як минуть оптимальні строки польових робіт, жодні інвестиції не допоможуть —зимою пшениця не колоситься.
Яскравий приклад виваженого розуміння проблеми надає Європейський союз, до якого ми намагаємося вступити. На кожному саміті голів держав серед інших обов’язково першочергово розглядаються три питання: фінанси, зброя і аграрно-промисловий комплекс.
З огляду на ситуацію, виборці вимагають розширити аграрну фракцію або створити чисельнішу фракцію у Верховній Раді, щоб ефективно відстоювати інтереси селян, тоді і буде державна підтримка для села.
Чимало народних депутатів, які звикли професійно робити справу, погоджуються з цією пропозицією.
Але нам планувати цей відповідальний крок потрібно обмірковано і розраховувати на плідну співпрацю з усіма фракціями, партіями і урядовими структурами з метою європейської та євроатлантичної інтеграції.
Олександр ШЕВЧЕНКО, народний депутат України.
