Завершила роботу третя сесія Верховної Ради України. Наш кореспондент звернувся з проханням оцінити цей період у політичному житті нашої держави безпосередньо до його творців — народних депутатів України.
Олег ЦАРЬОВ, фракція «Регіони України»:
— Вдале — насамперед прибутковий податок, зрушення у пенсійній реформі. Невдале — наприклад, провал закону про ліцензування, який запроваджував прозоріший спосіб отримання ліцензій. Голосування за цей документ засвідчило, що через парламент досить складно проводити речі, які наступають на ноги багатьом відомствам. Не змогли ми прийняти і необхідні зміни до Закону про Антимонопольний комітет, які зробили б прозорішим приватизаційний процес. А в політичному плані — швидше за все, нічия.
Микола КАТЕРИНЧУК, фракція «Наша Україна»:
— На жаль, була відсутня система роботи, і соціальний та економічний блоки не стали вирішальними на цій сесії. Це свідчить про відсутність консолідованого бачення розвитку України. Однак нам вдалося знизити ставку оподаткування доходів громадян, ПДВ, дати уряду необхідні важелі для виходу з продовольчої кризи, знайти з ним спільну мову з багатьох соціальних питань. Триває процесуальна реформа, парламент плідно попрацював над судовою реформою. І наступна сесія буде вирішальна — чи вдасться зробити судову владу справді незалежною. У політичному плані той рівень компромісу, який було досягнуто стосовно проектів змін до Конституції, демонструє, що домовленості в сесійній залі можливі й без втручання позапарламентських сил.
Василь НАДРАГА, депутатська група «Народний вибір»:
— Вдалося прийняти низку принципових законів, які, зокрема, започатковують пенсійну реформу. Схвалені закони про державне та недержавне пенсійне забезпечення працюватимуть уже в недалекому майбутньому. Відбулося багато і суто організаційних зрушень: скажімо, створено урядово-парламентську комісію з моніторингу роботи вільних економічних зон. Великої відмінності між парламентськими сесіями немає, але специфіка цієї сесії — початок конституційної реформи. І те, що сьогодні є і президентський, і депутатський законопроекти, свідчить, що суспільство дозріло до конституційних змін і спроможне саме визначити, які зміни потрібні.
Степан БУЛЬБА, фракція Соцпартії:
— Загалом парламент працював продуктивно і, незважаючи на розбіжності в політичних поглядах, продемонстрував прагнення більшості депутатів (маю на увазі не пропрезидентську більшість, а весь депутатський корпус) працювати в інтересах законотворчої роботи. Довкола проектів змін до Конституції було створено штучну проблему. Якби була добра воля Президента, то документи могли бути направлені до Конституційного Суду вже давно. Це на руку лише тим, хто не бажає, щоб парламент працював конструктивно. Третя сесія показала, що вплив Президента на багатьох депутатів, особливо пов’язаних із бізнесом, дуже великий.
Ярослав СУХИЙ, фракція СДПУ(о):
— Цю сесію знову можна назвати «сесією втрачених можливостей». У мене в липні звіт в окрузі, а я не можу нічим особливо похвалитися: замість ухвалення глобальних законопроектів, ми поприймали все по частинках. Замість нового Трудового кодексу, пакета законопроектів у соціальній сфері — лише декілька законів про мінімальну зарплату та про пенсійну реформу. Замість нового Податкового кодексу — також латання дірок. А головною проблемою було постійне блокування сесії. На жаль, порівняно з минулим скликанням у парламенті стало ще більше політичних психопатів.
Степан ХМАРА, фракція БЮТ:
— Парламент дедалі більше перетворювався на орган, яким маніпулювали через штучно створену більшість. Недостатньо консолідованою і продуманою була й поведінка опозиції. Це все призвело до того, що ми працювали в ненормальному режимі, а відтак поприймали неякісні закони. Верховна Рада вв’язалася в авантюру, яку запропонував Президент, — так звану реформу політичної системи, спробу внесення змін до Основного Закону. Наша Конституція загалом досить непогана, просто треба навчитися її виконувати. Зміна політичної системи повинна розпочатися зі зміни в президентському кабінеті.
Сергій БИЧКОВ, фракція партій ППУ і «Трудова Україна»:
— Значну увагу було приділено економічній сфері —зокрема, вперше пройшли парламентські слухання з фінансово-банківської системи, схвалено закони, які поліпшать систему надання кредитів. Парламент зробив можливим зняття фінансових санкцій з України. Завдяки ратифікації багатьох міжнародних домовленостей поліпшилися умови для набуття Україною статусу держави, на яку вже дивляться як на потенційного асоційованого члена Євросоюзу. Ми наблизилися до вступу до СОТ, хоча ще треба ухвалити сім законів, які знімуть всі обмеження щодо нашої держави. Українське законодавство вже почало адаптуватися до європейських стандартів, законодавства ЄС. А головний недолік —марна втрата часу на обговорення політреформи, бо значно актуальніші були економічні закони.
Віктор БОРЩЕВСЬКИЙ, фракція Компартії:
— Боротьба між депутатами та Президентом під час розгляду питання про зміни до Конституції засвідчила, що політична реформа потрібна, особливо перетворення нашої держави з президентської на парламентсько-президентську. Однак на будь-які рішення в сесійній залі впливало наближення президентських виборів, і багато питань проходили залежно від ставлення фракцій до цих виборів. До того ж, як і раніше, парламент перебував під дуже сильним впливом Банкової, і це дуже негативно позначалося на всій його роботі. Як позитивне можна відзначити те, що Верховна Рада змогла показати характер з багатьох соціальних питань, стосовно кризи на харчовому ринку.
Записала Юліана ШЕВЧУК.