В очікуванні безплатного сиру

Нині на Херсонщині партійне затишшя. Зупинений на вулиці перехожий навряд чи назве вам хоча б п’ятірку партій. Ніхто серед бліцопитаного мною десятка не назвав жодного прізвища обласних лідерів.

Тим часом у відділі взаємодії з партіями управління внутрішньої політики облдержадміністрації тримають на обліку 77 партійних обласних осередків — стільки залишилося після недавнього скасування реєстрації трьох: ЗУБРу (За Україну, Білорусію, Росію), «Нового світу» та «Державної самостійності України».

Вісім партій офіційно належать до лівого спрямування: КПУ, СПУ, ПСПУ, КПРС, КПУ(о), організація Комуністичної партії (трудящих), Всеукраїнське об’єднання лівих «Справедливість», організація Всеукраїнської партії трудящих.

Щодо активності політичних партій, то начальник відділу Михайло Паличев має оптимістичнішу думку, ніж пересічний перехожий, і вважає, що лише половина партій не діють. До провідних політичних сил області він зараховує СДПУ(о), Партію регіонів, ВПО «Жінки за майбутнє», НДП, АПУ, ДемПУ, ПЗУ, «Трудову Україну». Список найімовірніше робиться для «правильної» звітності. Бо як інакше пояснити, що рекордне число голосів набирають «непровідні» КПУ, СПУ, а «провідні», приміром, «Жінки за майбутнє», на минулих виборах набрали голосів менше, ніж налічують членів? За картиною, «намальованою» управлінням, виходить, що у «лівій» Херсонщині серед провідних партій — жодної «лівої».

Начальник «партвідділу», член СДПУ(о) Михайло Паличев переконаний, що стабільно впливовою залишається КПУ, а перший секретар обкому Георгій Найда стверджує, що найпотужніша —СДПУ(о): «У кожному селі є осередок!».

Партії, представлені у Верховній Раді та уряді, аж ніяк не вирізняються в місцевих «парламентах». І в обласному партійному житті їхні вивіски майже не мають значення. Представництвом у місцевих радах можуть похвалитися лише комуністи — понад 10 відсотків мають вони у Херсонській міській та у трьох районних радах обласного центру. У районах області їх, щоправда, обігнали «Жінки за майбутнє». Водночас у Херсонській міській раді немає жодної з «Жінок».

Зі значним відставанням від комуністів у радах представлено Демсоюз, «Жінки за майбутнє», АПУ, НДП, СелПУ, СДПУ(о), СПУ. А найбільше депутатів —позапартійних: понад 60 відсотків.

Серед сільських, селищних та міських голів теж переважають комуністи — 23 з 293. Приміром, у приміському Цюрупинську головою вже двічі обирають члена Компартії. За комуністами йдуть аграрії та демсоюзівці — по 14. У 2002 році, зазначає Михайло Паличев, зросло, порівняно з 1998-м, число партійних депутатів. Приміром, СДПУ(о), що мала на минулих виборах лише двох членів серед депутатів, нині налічує їх у радах усіх рівнів аж 51.

Для зв’язку влади й партій у районах створено координаційні ради, очолювані головами райдержадміністрацій. Діє рада й при голові облдержадміністрації. Два останні її засідання були присвячені обговоренню змін до Конституції, які схвалили есдеки, аграрії, трудовики, зелені, «чорнобильці» та «руські».

За оцінкою управління внутрішньої політики, «суспільно-політична ситуація в області стабільна й керована — завдяки тісній співпраці облдержадміністрації з обласними організаціями політичних партій». Головне, зазначає Михайло Паличев, щоб не порушувався закон.

— Існуємо на членські внески, але їх замало, тож тримаємося завдяки благодійним пожертвам фізичних та юридичних осіб, — стверджують голова обласної організації УНП Олександр Юхненко та секретар обкому КПУ Георгій Найда. Таке само джерело називає й голова обласної організації партії «Реформи і порядок» Артем Кияновський, відомий у місті не як партійний діяч, а як директор єдиної в обласному центрі приватної загальноосвітньої школи, а з часу останніх виборів — найактивніший опозиціонер у складі депутатського корпусу міськради.

Зрештою, свідомість виборців ще далека від того, аби неодмінно цікавитися, з чого складаються і куди йдуть гроші партій, що претендують на правлячу роль у суспільстві.

Можливо, питання фінансування партій було б актуальніше для херсонців, якби працювали підприємства. Ні для кого не секрет, що всі гроші в партії йдуть з Києва. Туди й повертаються — відробляються після виборів. Наприклад, у 99 відсотках випадків партійні газетні публікації чи ефірні передачі оплачуються з київських рахунків або місцевими представниками столичних структур.

Жодна з херсонських партій не обходиться без вливань зверху. Звісно, рясним дощем випадають кошти під час виборів. Київ довіряє їх тим, хто на місцях. Але перевіряти — нікому і ніколи. Та після виборів лідери самі і «здають» одне одного. Не випадково на період виборів для штабу наймаються розкішні кабінети з дубовими столами та шкіряними диванами, власники яких готові перебитися в тісніших, підраховуючи горезвісний «откат». Про те, як гроші можуть працювати на негативний імідж партії, «нагорі», скоріше, не знають. Але до корпункту нашої газети зверталися члени виборчих комісій від блоку «Наша Україна», які так і не отримали обіцяних за роботу 100 гривень. Проте це — вже інша тема.

— Звичайно! — вважає перший секретар обкому КПУ Георгій Найда. — Ану, спробуй я отримати ефір на обласному телебаченні — не дадуть!

— Перешкоджають у створенні фракції «Наша Україна» в Херсонській міській раді, — додає голова УНП Олександр Юхненко. — По черзі «пресингують» наших членів, а коли Ющенко надіслав телеграму на ім’я нашого депутата до міської ради, листоношам «уточнили», що «такий тут не проживає». А депутата про телеграму не повідомили.

Проте Артем Кияновський, котрого «нашоукраїнці» обрали головою фракції, має намір утвердитися легітимно на найближчій сесії, 25 липня.

Стосовно можливості виступів у ЗМІ, то вона є лише в тих, хто має власну пресу: СДПУ(о), КПУ, СПУ. Час від часу з’являються газети ще двох-трьох партій. Решті відкрита дорога до будь-якої газети, ефіру — за умови оплати. Партійне будівництво — річ надзвичайно клопітна. Вимагає виняткової самовіддачі, величезного часу і, хоч як цинічно це здається, великих грошей. Та найбільше — мистецтва належати народу.

 

Херсон.