Парадоксальна ситуація: в Україні останнім часом збанкрутували і зупинилися десять крохмальних заводів, тоді як усі ринки заполонив картопляний крохмаль з Польщі та Прибалтики. Ледь жевріє робота на наявних семи заводах. Крохмаль з картоплі виготовляють тільки на трьох із них. Інші заводи, не витримавши конкуренції з боку іноземного крохмалю, щоб не дійти до повного банкрутства, змушені перейти на виготовлення кукурудзяного крохмалю.
— Торік на Оранському крохмальному заводі, — каже директор торгового дому «Еванс» Володимир Святюк, — виготовлено всього-на-всього 600 тонн крохмалю з бульб. Хоча ми можемо його виробляти до 10000 тонн.
Така сама ситуація й на інших заводах. Одна з головних причин — вирощування картоплі для переробки скоротилося в Україні з 1990 року в 16 разів. Але є й інші причини. Ось хоча б така.
— Про неї добре знають споживачі, — розповів Віктор Лазар, директор приватного багатопрофільного підприємства «Вимал», яке спеціалізується на виготовленні натуральних і модифікованих крохмалів. — Виробництво вітчизняного крохмалю різко зменшилося внаслідок інтервенції на наші ринки зарубіжної продукції.
За інформацією Асоціації виробників крохмалопродуктів України, уряди Польщі та Латвії своїм підприємствам, які виготовляють картопляний крохмаль, надають дотації, тому він у них дешевий. Наша держава свого часу намагалася захистити українських виробників запровадженням державного мита (у розмірі 100 євро за тонну) на імпорт натуральних (немодифікованих) крохмалів. Це дало б можливість нашим виробникам крохмалю дорожче купувати бульби у селян, що стимулювало б збільшення площ вирощування цієї культури і забезпечило крохмальні заводи сировиною.
Але в Польщі та Латвії зразу знайшли схему, яка дала змогу уникати сплати мита під час ввезення натурального картопляного крохмалю в Україну. Вони почали називати його «модифікованим», що змушувало сплачувати мито у розмірі п’яти відсотків від митної вартості (приблизно 20 євро за тонну). Бюджет України на кожній тонні ввезеного псевдомодифікованого крохмалю втрачає 100 євро через недоплату мита та ПДВ.
Зауважимо, що європейська ціна на реально модифікований крохмаль становить 700—1300 доларів за тонну. В Україну завозиться «модифікована» (так значиться в документах) крохмальна продукція по 200 — 400 доларів за тонну. Отже, той, хто завозить її до нас і продає по 3,5 — 4 гривні за кілограм, має добрий навар. Цікаво й те, що потреба українських харчових підприємств у справді модифікованих крохмалях сягає до 1000 тонн на рік, а імпортується їх 12000 тонн.
Нещодавно у Чернігові відбулася зустріч керівників крохмальних заводів України. Вони із занепокоєнням говорили про нинішню ситуацію. За підрахунками фахівців, «крохмальна» інтервенція призвела до скорочення в Україні валового збору картоплі на 340 тисяч тонн. Втрати держбюджету від занепаду галузі становлять 8570000 гривень податків і митних платежів на рік.
Українське законодавство в цій справі, на жаль, поки що є пільговим для іноземних, а не для вітчизняних виробників. Перші за псевдомодифіковану продукцію сплачують мито за пільговою ставкою, ПДВ — за мінімальним розміром, не проходять обов’язкової сертифікації продукції.
... На зустрічі членів Асоціації виробників крохмалопродуктів України її учасники познайомилися з директором польського заводу, який виробляє крохмаль. Під час ділової розмови він похвалився, що його підприємство протягом останніх трьох років виготовляє щомісяця спеціально для ринку України по 500 тонн картопляного крохмалю в розфасовці по 0,5 кілограма. Всі написи на упаковці — лише українською мовою.
А ось цифри і факти, надані нашими чиновниками. За офіційними даним Держмитслужби, в Україну кожного місяця ввозиться з цього заводу лише 20 тонн такої продукції. Насправді в будь-якому місті нашої країни на кожному ринку можна дешево її придбати. Отож 480 тонн крохмалю потрапляє в Україну щомісяця без сплати мита, ПДВ та сертифікації. Як це робиться, здогадатися неважко.
Чернігівська область.
