Чудеса в решеті

Здивував минулого тижня, втім, як завжди, своїми викладками Держкомстат. З’ясовується, червнева інфляція становила всього-на-всього 0,1 відсотка! І це при тому, що ціни на основні продукти харчування в останній декаді червня підскочили в 1,8—2,4 разу. Як тут не згадати незабутнього Козьму Пруткова з його сакраментальним афоризмом: побачивши на клітці слона напис «буйвол», не вір очам своїм...

Утім, самі спеціалісти в галузі статзвітності такі дивні танці цифр пояснюють навдивовиж просто: з’ясовується, крупи, цукор, хлібобулочні та макаронні вироби, а також олія у витратах наших громадян становлять лише... 6,5 відсотка. А тому, мовляв, зростання цін на них загалом на вартості споживчого кошика української сім’ї практично не позначилося. Отже, це ми через незнання, здуру відносимо їх до основних продуктів харчування. Навіть не знаю, чи сміятися тут, чи плакати. Можна подумати, що українці кілограмами поїдають сьомгу чи чорну ікру ложками. Дивина та й годі!

Індекс інфляції, як відомо, обчислюється за структурою споживчого кошика. Вагу продуктів харчування в ньому той же Держкомстат визначає в 64 відсотки. А ось сама структура відома хіба що тільки спеціалістам статистики. Ну, можливо, ще особам, відповідальним за збереження державної таємниці. Втім, як і методики розрахунків інших оціночних індексів.

Мене всі ці цифри мало переконують. А насторожує інший показник, індикативний. Ножиці між продажем і купівлею наявної валюти нашими співгромадянами. Навіть сезонне зростання попиту на ВКВ, у зв’язку з виїздом багатьох для відпочинку за бугор (де він, до речі, майже в півтора разу дешевший, ніж у Криму чи в Карпатах), майже не вплинув на перевищення викиду валюти над купівлею. Висновок: життя дорожчає, і наші люди змушені підчищати свої загашники. Особисто я цього не робив би. Очікуваний осінній сплеск інфляції у зв’язку зі зростанням цін Нацбанк навряд чи зможе приборкати монетарними методами.

Танцями статциферії дива минулого тижня не обмежилися. Американські та російські експерти спростували негативний прогноз на український урожай, який, як нам пояснювали найбільш просунуті аналітики-ринковики, і спричинив ажіотажний попит та червневий ціновий сплеск на зерно, борошно, крупи, макаронні вироби, соняшникову олію та цукор. При цьому експерти зіслалися на знімки аграрних районів України, зроблені з космосу американським супутником Landsat-7. Різниця щодо зернових між вітчизняним і космічним прогнозом немала, до чотирьох мільйонів тонн. Це майже вдвічі більше прогнозованого Мінагрополітики дефіциту в 2,5 мільйона тонн.

Не довіряти космічним апаратам підстав немає. І тому вимальовується зовсім інша картина. Минулий надурожайний сезон сільгоспвиробники, як відомо, через низькі закупівельні ціни завершили зі збитком у 200 мільйонів гривень. У той час як позаминулого, зовсім неврожайного, року одержали 1,2 мільярда гривень прибутку. Легко передбачити, що, користуючись справді несприятливими погодними умовами, деякі селянські господарства свідомо перебільшили свої втрати на ланах. Принаймні знайомий мені фермер у цьому зізнався. Мета — сподівання одержати компенсацію від держави та залякати дефіцитом зернотрейдерів. Знову-таки сподіваючись одержати від них справжню ціну за свою працю у розпал закупівель.

Сільгоспвиробників зрозуміти можна. Адже банківські кредити їм доводиться віддавати саме в розпал збирання врожаю зернових.

Але сили нерівні. Селяни діють наче за інтуїцією, хоча й свідомо, але порізно. Протилежна сторона, навпаки, продумано і згуртовано. Не буде врожаю — ось вам картельна змова і скачок цін. Реакція уряду — відміна ввізного мита на зерно. Верховна Рада минулого тижня його відмінила до першого листопада. За цим настане обвал закупівельних цін саме в розпал жнив, і хлібороб знову в програші...

Верховна Рада, нарешті, прийнявши закони про обов’язкове пенсійне страхування з накопичувальною складовою та про недержавні пенсійні фонди, дала старт пенсійній реформі. І слава Богу. Давно час.

Але оптимізм, з яким прокоментував подію Міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв, теж можна віднести до чудес у решеті. За його словами, вже з 1 січня пенсії підвищаться на 25 відсотків! Звідки в країні візьмуться необхідні для цього щомісячні 700—800 мільйонів гривень, міністр, щоправда, не уточнив. Але якщо такі гроші в країні є, то чому не можна було збільшити допомогу нашим старим людям хоча б на десять відсотків, не чекаючи рішення Верховної Ради?