Дедалі більше оздоровниць Криму залишаються без пляжів. На думку фахівців, півострів щороку втрачає до 50 гектарів прибережної території, до 15 відсотків пляжного матеріалу злизує з берега морська хвиля.
Лише в селі Піщане Бахчисарайського району три пансіонати — «Іскра», «Альбатрос» і «Хвиля» — вже другий курортний сезон проводять без власних пляжів, які змили шторми. На їх відновлення і будівництво хвилерізів потрібно не менш як десять мільйонів гривень. Тож відпочивальників возять на сусідні, ще вцілілі пляжі.
Постійно «мігрують» піщані пляжі Євпаторії, які шторми періодично «ковтають». Схожа ситуація склалася в Алуштинському, Керченському, Сакському, Судакському, Чорноморському та інших курортних регіонах. Не обминула ця біда навіть літню столицю України — Ялту, де нині не використовують чимало особливо привабливих для пляжників рекреаційних зон. На всьому узбережжі ялтинського амфітеатру руйнуються берегозміцнювальні гідротехнічні споруди, вже багато років зростає кількість потворних залишків колись чудових соляріїв над бунами. Через ліквідацію пляжу в Приморському парку різко впав рейтинг не лише профспілкових, а й усіх інших центральних ялтинських оздоровниць. Понад три роки стоїть у руїнах гордість курорту — відкритий лікувально-плавальний басейн. А в оздоровницях «Орлине гніздо», «Ялта», «Малахіт», «Мусон», «Пори року» басейни заповнюються не морською водою, як ще недавно, а непрестижною для відомого чорноморського курорту і медично малоефективною прісною. Чимало розпроданих частинами-шматками ялтинських оздоровниць втратили свою колишню славу лікувально-оздоровчих, бо перетворилися на готелі, які нові господарі реставрують без додержання будівельних норм і правил курортних закладів.
За останні 10 років на відновлення і зміцнення берега, відсипку піску чи щебінки на пляжах не витрачено жодної гривні, свідчать працівники міністерства курортів автономії. Керівництво місцевих органів влади ніби забуло про існування протизсувного управління і вирішило саме порядкувати на пляжах, щоб на власний розсуд здавати їх в оренду. Оздоровниці, санаторно-курортні підприємства з року в рік вже традиційно нехтують, узагалі не укладають договори про ремонт пляжних смуг, абияк самотужки проводять косметичні ремонти на своїх пляжах, але вони за всього бажання не в змозі припинити руйнування берегозміцнювальних споруд. Це під силу зробити лише Кримському протизсувному управлінню. Проте потужна структура, яка могла б бути рятівником курортного Криму, роками живе без коштів і довгострокової програми рятувальних дій.
Тим часом із 75 кілометрів узбережжя, захищеного берегозміцнювальними спорудами, внаслідок їх аварійного стану найближчими штормами може бути зруйновано до 15 кілометрів. Коштуватиме відновлення цих споруд не менш як 12 мільйонів гривень. Загалом хвилями руйнується понад 550 із 800 кілометрів берегової смуги Чорноморського узбережжя і більш як половина з майже 200 кілометрів Азовського.
Не можна забувати і про те, що в Криму тільки діючих нині — аж півтори тисячі зсувів, і не лише біля моря. І в районі Ялти, де їх майже 600.
Потрібно знайти щонайменше 35 мільйонів гривень, щоб Крим не втратив свого високого курортного іміджу. Страждають такі мальовничі місця, як Гурзуф і Симеїз, Оползневе і Кацивелі, Сакський пересип і Аршинцевська коса, центральні пляжі Євпаторії та Морського, Нового Світу й Алупки, дива Блакитної затоки і мису Мартьян, Аю-Дагу в Партеніті й Артеку... Якщо державна фінансова допомога не встигне за стрімкою дією стихії, Крим недорахується тисяч курортників. Бо хто приїде на морський курорт без пляжів?
