Перед початком сесії Рівненської обласної ради я спробувала поговорити з керівником ВАТ «Івано-Долинський спецкар’єр» Галиною Довжаницею.
— Сорок років наше підприємство розробляло кар’єри, а тепер у нас їх хочуть забрати, — вихлюпувались у жінки емоції. — Високі технології — це, здається, лише прикриття для того, щоб забрати кар’єр.
— Чому ж тоді самі не розробляєте і мало видобуваєте базальту? — цікавлюсь.
— Бо немає попиту...
Ось тут хочеться заперечити пані Галині. Попит на базальт та вироби з нього був завжди, інша справа, що під лежачий камінь вода не тече... Старожили, з якими розмовляла, розповідали, що ще за Польщі у базальтових кар’єрах працювали три тисячі каменярів. Вони забезпечували Європу базальтом, поклади якого тут багатющі. Та й сам костопільський базальт за своїм складом унікальний — піддається переробці. Мені, приміром, назвали кілька десятків найменувань виробів із нього.
Щодо попиту хочу навести ще один аргумент керівникові: тільки в Костопільському районі є сімдесят вісім підприємців, які налагодили переробку цього каменю. Дуже сумніваюсь, що хтось із них працював би собі на збиток. Отож, мабуть, менеджмент на ВАТ «Івано-Долинський спецкар’єр» ще не на належному рівні, якщо дрібні конкуренти знаходять для себе поле діяльності, а тут ні. Хоча, зрештою, це справа акціонерів.
Але з’ясувалося, що не тільки їхня. Бо і нинішній склад депутатів обласної ради, як і попередній, стурбований тим, як використовуються надра Івано-Долинського родовища базальтів. А тому ось уже вдруге це питання внесено на розгляд сесії облради, чому передувало вивчення його постійними комісіями обласної ради попереднього й нинішнього скликань. Остання сесія облради, щоб забезпечити виконання рішення облради від 17 травня 2001 року №266 «Про користування надрами Івано-Долинського родовища базальтів у Костопільському районі», а також ефективне використання природно-сировинних ресурсів області, створити сприятливий інвестиційний і підприємницький клімат, відповідно до ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за погодженням з постійною комісією обласної ради з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, екології, використання природних ресурсів, прийняла звернення депутатів Рівненської обласної ради до Прем’єр-міністра України.
До цього їх спонукала стурбованість станом справ, який склався на Івано-Долинському родовищі базальтів через повільне розв’язання окремими державними структурами питання ефективного їх використання. Адже ще 17 травня 2001 року обласна рада прийняла рішення, яким позбавила ВАТ «Івано-Долинський спецкар’єр» права користування гірничим відводом, наданого йому для розробки корисних копалин місцевого значення, та визнала недійсним акт гірничого відводу від 11 серпня 1997 року. Тоді ж обласна рада звернулася з клопотанням до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного департаменту з нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України про припинення дії ліцензії від 7 липня 1997 року №950, виданої згаданому ВАТ. Відповідними листами ці відомства засвідчили свою підтримку рішення облради про підвищення ефективності розробки родовища та доцільності його розподілу.
«Приймаючи дане рішення, обласна рада, як представницький орган, враховувала відповідне доручення Президента України Л. Кучми щодо створення на території родовища сучасного каменепереробного підприємства з виробництва декоративних та лицювальних матеріалів, волокнистих теплозвукоізоляційних виробів, клопотання місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Костопільського району, а також недотримання даним товариством особливих умов ліцензії та вимог природоохоронного законодавства, — йдеться у зверненні депутатів Рівненської обласної ради до Прем’єр-міністра України. — Питання вивчалося спеціальними комісіями за участю представників міністерств. Обласна рада спільно з облдержадміністрацією подали узгоджені пропозиції згаданим міністерствам щодо перерозподілу даного родовища на окремі ліцензійні ділянки.
Однак проблема до цього часу не вирішена. Більше того, Державним департаментом з нагляду за охороною праці видано ВАТ «Івано-Долинський спецкар’єр» безстроковий акт №383 про надання гірничого відводу з метою розробки родовища базальтів, як корисних копалин загальнодержавного значення. При цьому останній акт надано без погодження з обласною радою і без скасування дії ліцензії.
Не маючи достатньої матеріально-технічної та фінансової бази, як монополіст родовища, ВАТ «Івано-Долинський спецкар’єр» не в змозі забезпечити сировиною (її тут видобувають дідівським способом, не запроваджують новітніх технологій. — Авт.) навіть діючі на території району підприємства. Це створило досить напружену ситуацію в регіоні. Втрачаються надходження коштів до місцевих бюджетів, вимушено звільняються з роботи люди, на грані банкрутства підприємства малого і середнього бізнесу», — так аргументують депутати обласної ради свою вимогу.
Що ж, депутати Рівненської обласної ради сказали свою думку Прем’єр-міністру і сподіваються на його сприяння у прискоренні розв’язання питання перерозподілу Івано-Долинського родовища базальтів згідно з регіональними пропозиціями. Це, так би мовити, офіційна точка зору.
А якщо неофіційно, то позицію спецкар’єру люди порівнюють із позицією собаки на сіні: ні собі, ні іншим. Тим часом страждають малі підприємства з переробки базальтів, через нестачу сировини вони завантажені роботою лише на тридцять відсотків. Скажімо, така ситуація у каменярському товаристві «Волинський край», в якому об’єднались три малі підприємства. Тож працівники МП змушені йти у безстрокові відпустки. Іще така деталь. МП розміщені здебільшого в селах, де високий рівень безробіття і після реформування АПК знайти роботу дуже важко. Тож проблема кар’єрів, яку порушують депутати обласної ради, має в собі ще й соціальний зміст. Адже, скажімо, той же «Волинський край» дає роботу майже двомстам робітникам. Була б сировина — створювали б ще нові робочі місця.
Рівне
