Емоції, що спалахнули в сесійній залі парламенту минулого тижня, прогнозували і очікували. До них готувалися. Бо все це — дедалі менше приховані тренування перед основним політичним змаганням під назвою президентські вибори.

Недарма глава парламенту Володимир Литвин часто зізнається, що коли парламент працює злагоджено й спокійно, це його навіть лякає. Адже відносний спокій у сесійній залі здебільшого передує новим політичним пристрастям. Минулий тиждень, який в економічному житті нашої країни пройшов під знаком продовольчої проблеми й шалених стрибків цін на крупи і хліб, розпочався в парламенті з на диво дружніх зусиль парламентаріїв стабілізувати ситуцію на ринку зерна та підставити плече уряду, схваливши низку конче потрібних аграрних законів. Це, зокрема, закони про продовження податкових пільг в АПК до 2010 року, про безмитне ввезення хліба в Україну, створення резервного запасу зерна, чіткий контроль на зерновому ринку тощо. А в середу депутати навіть викликали уряд на парламентський «килим». У день голосування, четвер, 284 парламентарії і з більшовицьких, і опозиційних фракцій проголосували за те, щоб пленарний день у ВР розпочався із розгляду постанови стосовно села. З’явився в ложі уряду і прем’єр. Однак поки депутати-аграрники пішли в кулуари радитися, щоб виробити єдиний узгоджений проект рішення ВР, дійшла черга до питання про відправку на висновок до Конституційного Суду проектів змін до Конституції. Ось тут і схрестилися мечі.

«Більшовики» вирішили направити до КС лише один, президентський, законопроект. А меншість, усвідомлюючи, що необхідні 226 голосів їй не «нашкребти», запропонувала декілька варіантів постанов: або проголосувати одним рішення одразу за направлення двох законопроектів, або взагалі не голосувати за це питання в сесійній залі, а доручити передати законопроекти до КС Голові Верховної Ради. Проте суть конфлікту набагато глибша.

Закулісні переговори та консультації під час численних перерв були ніби зачаровані. «Коли ми збираємося з керівниками фракцій, то про все домовляємося. Всі погоджуються. А коли заходимо в сесійну залу — то виходить навпаки, оскільки з’являються нові моменти. Йде тупе, цинічне блокування роботи Верховної Ради», — нарікав Володимир Литвин і пояснював його так: не хочуть змінювати систему влади ті фракції, які бачать реального кандидата на президентських виборах у своїх лавах. Адже кому захочеться обмежувати владні повноваження для того крісла, в якому вже хтось бачить себе?

Але й більшість не квапилася демонструвати свою перевагу. «Знову меншість заблокувала, стоять 15—20 депутатів, а більшість сидять, як сови на деревах, і кліпають очима, що робити», — обурювався позафракційний депутат Олександр Волков. «Конфлікт розіграний більшістю, яка хотіла протягти результативне рішення про направлення проекту Президента до КС, що давало б сумнівні за юридичною ознакою підстави Президенту наполягати на референдумі про свій законопроект», — у свою чергу переконував лідер соціалістів Олександр Мороз. Унаслідок — жодного рішення стосовно політреформи не будо прийнято, і більшість звинуватила опозицію у зриві важливих аграрних законів. А до політичних засобів впливу «більшовики» вдалися наступного дня, у п’ятницю, коли на знак незгоди з учорашніми діями опозиції зранку не зареєструвалися в сесійній залі.

Незважаючи на зовні злагоджену гру опозиції під час блокування роботи парламенту, єдності в її лавах немає. Дві ліві фракції — комуністи та соціалісти — не проти політреформи загалом, але захищають свій варіант конституційних змін, представлений у депутатському законопроекті. Лідер фракції БЮТ Юлія Тимошенко заявила, що мета опозиції — «не допустити за будь-яких обставин початку процедури проходження змін до Конституції в редакції Президента». А в лідера «Нашої України» настрій знову змінюється швидше за погоду. Два тижні тому Віктор Ющенко виступав за мораторій на будь-які конституційні зміни до 2006 року, тиждень тому — за вільне голосування найчисленнішої фракції за обидва законопроекти. Минулого четверга зранку розповсюдив заяву із закликом узагалі не змінювати Конституцію, а обмежитися ухваленням законів про Кабмін, імпічмент, слідчі комісії, пропорційні вибори, а надвечір Віктор Андрійович знову казав, що... не проти, щоб обидва законопроекти було направлено до КС.

Вибір подальшої стратегії та тактики в парламентаріїв невеликий: доведеться або врешті-решт до чогось домовитися на міжфракційних переговорах, або знову голосувати бюлетенями чи підписами. Це вже пообіцяли «більшовики», якщо опозиціонери знову блокуватимуть трибуну. Відновилися навіть розмови про перерозподіл парламентських комітетів. Хоча у «невідкладній» черзі перебуває майже сто важливих законів, без компромісу в питанні про політреформу жодне рішення, у тому числі й суто економічне, нині через ВР не пройде. Щоправда, з наближенням президентських виборів суто «економічних» питань у парламенті вже немає. За кожним —політика, за якою майбутнє певних особистостей.

P. S. Президент України Леонід Кучма на зустрічі з послом США в Україні Карлосом Паскуалем у Криму заявив, що можливою датою проведення в один рік президентських і парламентських виборів може стати 2014 рік.