До зустрічі з прокурором Рівненської області, державним радником юстиції третього класу Миколою ГОЛОМШЕЮ спонукали листи наших читачів на адресу корпункту «ГУ». Інтерес до роботи органів прокуратури зрозумілий — поки що люди не втратили довіри до них. Чи завжди вдається допомогти тим, хто до вас звернувся? З цього запитання почала розмову з прокурором області.
— У нас завжди людно. Ніде правди діти: досі проблемними стосовно роботи із зверненнями громадян були Гощанський, Костопільський, Здолбунівський, Дубнівський, Рівненський райони і Рівне. Тому я посилив контроль за цим питанням, і ситуація поліпшується. Найчастіше людей турбує заборгованість із зарплати. Лише цього року завдяки втручанню прокурорів громадянам виплачено майже 12,1 мільйона гривень. Відносно керівників, які тривалий час не виплачують зарплати, порушено 41 кримінальну справу, 34 із них уже направлено до суду.
Чимало скарг на державну виконавчу службу, яка не завжди вчасно забезпечує виконання рішень судів. Нині проводять перевірку Рівненської міської державної виконавчої служби. Сподіваюсь, що запровадження посади старшого помічника прокурора області з нагляду за додержанням законів у виконавчому провадженні допоможе нам краще контролювати діяльність ДВС.
Багато звернень громадян і стосовно реформування АПК, особливо щодо розподілу майнових паїв, рішень зборів колективних сільськогосподарських підприємств. Але такі скарги віднесено до компетенції судів. Однак не всі це знають, а дехто не має коштів, аби захистити свої інтереси в суді, а тому звертаються до нас.
— У редакційній пошті чимало листів, в яких читачі пишуть, що після того, як з органів прокуратури було знято нагляд за судами, затягують терміни розгляду справ (згадаймо кримінальну справу колишнього капітана міліції В. Мельника — вбивство працівником ДАІ неповнолітнього рівнянина та інші).
— Побільшало таких скарг і у нас. Мало того, люди скаржаться на суди. Але згідно із законом України про судоустрій прокурор не має права ні ініціювати притягнення до дисциплінарної відповідальності, ні порушувати дисциплінарне провадження проти суддів за порушення вимог закону. Тобто зараз я не можу забезпечити конституційні права громадян, коли їх порушують суди. На жаль, є випадки розгляду справ понад п’ять років. І скарги на це через народних депутатів надходять до нас. Одна громадянка порушила питання про відповідальність судді, в якого справа пролежала у сейфі і минули терміни притягнення до кримінальної відповідальності. Я порадив би людям у таких випадках звертатися до судів вищих інстанцій.
— Миколо Ярославовичу, наші читачі піднімають ще таку болючу проблему. Після того, як «Рівнеобленерго» пройшло етап приватизації, а відтак вийшло з державної власності, почастішали випадки від’єднань за борги соціально важливих споживачів електроенергії. Це й зрозуміло: приватник хоче, аби йому платили за послугу. З другого боку, держава не завжди має кошти, щоб розрахуватися за використану електроенергію лікарнями, школами та іншими об’єктами. І тоді прокуратура виконує роль такого собі «буфера» у стосунках між енергопостачальною компанією і споживачами. Зокрема, це спостерігали щодо водоканалу...
— Таке втручання буває лише у випадках, коли від’єднання електроенергії може мати техногенні наслідки. Стаття 48 Конституції України передбачає забезпечувати людям нормальні умови для життя. Закон про питну воду забороняє від’єднання об’єктів питного водопостачання від енергозабезпечення, оскільки це стратегічний об’єкт, і від’єднання може мати техногенні негативні наслідки. Водночас діє постанова Кабміну, яка дозволяє відключати боржників. Тому в цьому випадку я втрутився.
А причиною складних відносин «Рівнеобленерго» і споживачів є непрозоре нарахування боргів. Їх передають з року в рік. Я доручив дослідити структуру боргу і недавно порушив кримінальну справу за результатами перевірки із залученням податкової адміністрації та міліції області про ухилення від сплати податків ВАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» на суму 6,7 мільйона гривень. Досліджується тема відмивання коштів. Узагалі, вважаю, що приватизація «Рівнеобленерго» була великою помилкою.
— А тепер про болюче для Рівненщини питання — крадіжки та незаконну легалізацію ввезених в Україну автомобілів. Наші читачі пишуть, що автомобільні злодії нерідко вимагають викуп у розмірі третини вартості авто. А деякі з викрадених «легковушок» після сплати викупу залишають біля приміщення УМВСУ у Волинській області. До того ж мені відомий випадок, коли жертвою автозлодіїв став навіть суддя...
— Найближчим часом ми оприлюднимо деякі факти про викрадачів автомобілів.
Щодо незаконної легалізації ввезених в Україну автомобілів, то викрито організовану злочинну групу, куди входив і колишній начальник державної виконавчої служби Демидівського району, яка цим займалася і завдала державі збитків на 5,9 мільйона гривень. Є кримінальні справи по колишньому керівництву МРЕВ Острозького району та колишньому начальнику МРЕВ Рівного.
— А як щодо боротьби з бандитизмом?
— Відколи я очолюю прокуратуру Рівненської області (а це неповні два роки. — Авт.), порушено дві кримінальні справи за фактом бандитизму. Пам’ятаєте, як в області не давала спокою банда Раєвського. У жовтні 2001 року вона вбила підприємця у Рівненському районі. Відразу ми проаналізували подібні злочини в регіоні — помітили п’ять схожих за «почерком». Злочинці ретельно готували розбійні напади, діяли за схемою «розвідка—напад—приховування злочину». П’ять членів банди заарештовано, кримінальна справа вже в суді.
А 29 червня під час дослідження «діяльності» іншого бандугруповання оперативними службами УБОЗ УМВСУ в Рівненській області спільно із слідчими прокуратури області розкрито резонансне вбивство мешканця Рівного Полунця.
— Відомі приклади, коли кримінальні авторитети легалізували свої кошти і нині мають свій легальний бізнес. І, наскільки мені відомо, такий процес легалізації, відмивання «брудних» грошей триває. Чи не так?
— Ви маєте рацію. Але ми всіляко перешкоджаємо в легалізації тіньового капіталу. Ось викрито конвертаційний центр у Рівному. Порушено кримінальну справу поки що стосовно двох осіб, які на території міста створили п’ять комерційних структур. За попередніми підрахунками, тут злочинцям вдалося відмити 1,5 мільйона гривень. З’ясувалося, що ті структури зареєстровані на бомжів, яким платили по сто гривень за підпис.
Порушено кримінальну справу і проти «лохотронщиків», які ошукували людей на ринках Рівненської та Волинської областей. Уже доведено 17 епізодів їх «діяльності», під час яких приватним особам завдано збитків на 50 тисяч гривень.
— Миколо Ярославовичу, кілька слів про резонансні справи щодо корупції, хабарництва. Чи дозволяє Закон «Про боротьбу з корупцією» боротися з цим злом?
— Цього року виявлено 33 факти хабарництва. Порушено кримінальну справу проти арбітражного керуючого за незаконну приватизацію одного з приміщень у Корці та кількох викладачів вузів. Нині проводимо перевірку стосовно лікаря районної лікарні, який нібито вимагав від пацієнтів хабарів.
Щодо згаданого вами закону, то він, на мою думку, проблемний. Це — стрільба по горобцях. І він дає підстави формувати негативну думку про правоохоронні органи і про владу, тому що дає можливість боротися з дріб’язковими порушеннями. А кримінального закону про боротьбу з корупцією, по суті, немає. Так само недосконалий закон про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. Адже він не надає конкретних реальних повноважень спецпідрозділам. І окремі його пункти щодо функціонування спецпідрозділів залишаються тільки на папері. Цей закон є відсилочним до кримінального закону. Не описує він і обов’язків спецпідрозділів, тому їх завантажують іншою роботою. Вважаю, що спецпідрозділам треба надати належні повноваження і встановити за ними контроль, щоб вони працювали не на кількість, а на якість.
— Чи налагоджена співпраця з правоохоронцями інших країн?
— Із сусідніми країнами ми маємо договори про співпрацю і правову допомогу, що знімає чимало бюрократичних перепон на шляху боротьби з міжнародною організованою злочинністю. Нещодавно успішно провели операцію із затримання наркоділків, які везли з Польщі велику партію синтетичних наркотиків. Злочинців передано польській стороні.
— Дякую за розмову.
Рівне.