Всі колії ведуть до... Криму

У новому літньому розкладі — 13 додаткових магістральних і 16 електропотягів. Основні напрямки — Київ, Москва, Мінськ, на яких у розпал сезону працюватиме по 10—12 пар поїздів. А на окремих схемах будуть задіяні ще й додаткові та состави резерву. Адже Сімферополь з`єднаний прямим залізничним сполученням зі столицями країн СНД і Балтії — Мінськом, Кишиневом, Ригою. Додатковими причіпними вагонами забезпечили поїзди з Воркути, Мурманська, Пермі, Новосибірська, Іркутська, Свердловська, Челябінська, Казані, багатьох міст Білорусі. Дедалі більший інтерес до південного курорту нині виявляє Західна Україна і традиційно — Східна та Центральна.

Невпинно зростає маршрутна швидкість і кількість «двогрупових» потягів. Уже переведено в категорію швидкісних поїзди напрямку Київ—Сімферополь, Чернігів—Сімферополь та ще три київських. У зв`язку з реконструкцією шляхового господарства країни та запровадженням швидкісних ліній далеких відстаней (Київ—Харків, Київ—Одеса та інших) на дистанції Дніпропетровськ—Київ до першого серпня дещо змінено маршрут і час руху 19 поїздів, зокрема напрямку Київ—Сімферополь і Севастополь—Київ. Нині з Дніпропетровська до пляжів Південнобережжя дістаються всього за 8,5 години. Із середини літа це можна буде зробити набагато швидше, як і на всіх двадцяти оновлених маршрутах. Для перевезення дітей з Києва, Житомира, Чернігова до Криму передбачено спецрейси. Цілодобово працює сервіс-центр, де можна приємно провести час в очікуванні поїзда за чашкою чаю чи кави, замовити квиток на будь-який напрямок, отримати ще чимало послуг.

Поруч — прибраний від неорганізованих перекупників взірцевий ринок, неподалік двоповерхова будівля кас попереднього продажу квитків на всі напрямки, готель. Окремі кімнати призначено для матерів з дітьми. Цього року пасажирів обслуговує не лише вокзальний ресторан, а й три кафе, два кафетерії, два буфети і потужна мережа виносної торгівлі. Успішно працює очищена від непевних «ліваків» автостоянка, яка теж приносить постійний твердий прибуток. Відреставровано всі вокзальні служби, які нарешті зібрано під одним дахом у спеціальному комфортному приміщенні. Це значно поліпшило роботу персоналу. На п`яти електронних табло завжди найсвіжіша інформація про рух поїздів. Металеві крісла у вокзальних залах чекання замінили на зручні дерев’яні лави львівського виробництва. А оновлені старі, для зручності тисяч пасажирів, винесено на привокзальну площу.

Цього сезону максимально розширять і популярну минулорічну послугу: замовлення та продаж залізничних квитків на пляжах та в пансіонатах усього Криму. В кожному составі спокій подорожніх охоронятимуть працівники міліції. Вони супроводжуватимуть також і приміські електрички.

Дбайливо відреставрований Сімферопольський вокзал приємно вражає не лише тисяч пересічних гостей, а й професіоналів-зодчих, які не без підстав вважають його гідним захоплення витвором архітектурного мистецтва. Небуденна й історія розвитку залізниці на півострові.

14 жовтня 1874 року було здано в експлуатацію ділянку Мелітополь—Сімферополь Лозово-Севастопольської залізниці та відкрито станцію Сімферополь. Вантажні й пасажирські потяги обслуговували паровози Київського й Коломенського заводів. Їх потужність давала змогу водити поїзди середньої ваги 460 тонн і формувати пасажирські состави з 6-7 вагонів. Та хоча за добу зазвичай проходила всього одна пара пасажирських потягів і дві пари товарняків, а закладені в колії рейки, виготовлені на Путиловському заводі, були такі ненадійні, що їх доводилося міняти щомісяця, вже до 1880 року перевезли понад 600 тис. пасажирів і 20 млн. пудів вантажів. Здебільшого хліб, ліс та вугілля до Севастопольського порту і далі за кордон, а також дари ланів і садів, камінь, сіль, рибу.

Щороку значення кримської ділянки залізниці та нової станції зростало. Приміром, у популярному тоді «Путівнику по Криму» Караулова та Сосногорова, який 1883 року вийшов уже четвертим виданням, говорилося, що «з часу створення Лозово-Севастопольської залізниці Сімферополь набув значення центрального пункту, як для тих, хто прибуває до Криму і від`їжджає з нього, так і для відправки з Криму на північ місцевих виробів: фруктів, вина і тютюну. Тому він тепер багато виграв: у сімферопольських крамницях можна знайти та придбати майже все, що потрібно, і купити за недорогу ціну —чого не скажеш про інші кримські міста», що залишається актуальним і нині.

Як з’ясувалося, залізниця і станція мали також духовне та соціальне значення — історики твердять, що в 1912 році саме на сімферопольському вокзалі вперше виконано знаменитий марш Василя Агапкіна «Прощання слов`янки». З того часу склалася традиція, яка зберігається і сьогодні: поїзди в сусідні столиці проводжають лише під цей марш.

Ще одним значним етапом розвою залізниці на півострові став 1880 рік, коли на станції встановили електродзвонові апарати зв`язку системи Сіменса-Гальске, по одному в кожен бік, які приводили в дію магніто-редукторами. А через 20 років налагодили оперативний телефонний зв`язок.

У період революцій і громадянської війни рух потягів по напівзруйнованій залізниці був нерегулярним. Тож для того, щоб стабілізувати перевезення, знадобився не один рік. Та вже в тридцяті роки станцію обладнали диспетчерським зв`язком, напівавтоматичним блокуванням і механічною централізацією. А 1935-го залізничний транспорт уперше після тривалого відставання зробив серйозний крок уперед: збільшення обсягу перевезень мережею залізниць, зокрема й по станції Сімферополь, не поступилося зростанню виробництва продукції в усіх галузях народного господарства.

Відразу після визволення Криму від гітлерівців розпочалась відбудова зруйнованого господарства станції. Активне будівництво нового вокзалу за проектом Олександра Душкіна, відомого першими радянськими хмарочосами, станціями метро і чудовими вокзалами в Дніпропетровську й Сочі, за що його відзначили найвищими тоді преміями, зокрема й Сталінською, почали в 1946-му, а закінчили в 1951 році. На зведення красеня у стилі італійської архітектури, який мав представляти чарівний півострів, не поскупилися. Споруда площею 6,4 тис. кв. метрів, з об’ємом приміщень головного корпусу майже 50 тис. кубометрів, яку звели силами залізничних будівельних організацій, коштувала понад 8,5 млн. тодішніх карбованців. Цікаво, що Італійський дворик вокзалу дуже нагадує однойменний архітектурний шедевр у Лівадійському палаці, де такий самий фонтан, клумби та колонада.

Нею стала більш як 40-метрова вокзальна вежа з годинником, за яким звіряє час весь Сімферополь. Кожен із чотирьох циферблатів, повернутих до всіх частин світу, можна розгледіти здаля: діаметр — понад три метри, довжина хвилинної стрілки — два метри, годинної — півтора. Біля кожної гігантської цифри — метровий знак зодіаку. Механічний годинник рухають 250-кілограмові гирі, які підтягують кожні десять днів. Усередині могутньої споруди зробили ще й артезіанську свердловину, а воду, якою забезпечується все станційне господарство, насосами піднімають у розташовану на верхівці вежі цистерну.

Шістдесяті роки залізничники запам`ятали як час розвитку і переоснащення залізничного транспорту і зокрема станції Сімферополь. Тоді з метою концентрації вантажних операцій і поліпшення якості обслуговування збудували лінійний майданчик, замінили паровозну тягу на тепловозну, збудували другу колію, яка з’єднала станцію Сімферополь зі станцією Джанкой, що значно збільшило пропускну спроможність усієї кримської залізниці.

30 років тому станцію електрифікували та устаткували автоматичним блокуванням на двоколійній ділянці Сімферополь—Сімферополь-Вантажний, стрілки ручного управління перевели на автоматичну централізацію.

У 80-ті роки видовжили приймально-відправні колії і почали приймати довгосоставні пасажирські потяги з 24 вагонів, автоматизували робочі місця касирів і запровадили систему продажу квитків «Експрес».

Наприкінці 90-х завдяки значній реорганізації більшу частину вантажної роботи перевели на сусідню станцію Сімферополь-Вантажний, і головна станція Криму стала повністю пасажирською. Нині за обсягом перевезень вона — одна з найпотужніших на Придніпровській залізниці і найбільша на її кримській ділянці: за 20 останніх років обсяг пасажирських перевезень зріс у два рази. Пік їх припав на 1992 рік, коли зі станції було відправлено рекордну кількість подорожніх — понад 10,6 мільйона пасажирів. У наступні роки пасажиропотік дещо знизився, в 2000 році становив 7,9 млн. Проте вже наступного року знову зріс до 8 мільйонів.

Станція Сімферополь — підприємство, яке застосовує найсучасніші технології і комп`ютерну техніку, має на озброєнні 3 ремонтно-екіпірувальні парки відстою вагонів і добре розвинене шляхове господарство. Адже на об`єкті працювало одночасно 12 будівельних організацій, які освоїли лише на станції Сімферополь майже 40 млн. грн. і виконали шляхових робіт майже на 16 мільйонів. Замінили 105 комплектів стрілочних переводів, 15 кілометрів колій, 3,5 км решітки, відремонтували всі мости та залізничні переїзди, відреставрували дах і приміщення вокзалу, водонапірну вежу, камери схову, замінили всі зовнішні і внутрішні інженерні мережі, вимостили плиткою всі платформи, перон та Привокзальну площу, збудували гостьовий павільйон, встановили на пероні і всіх платформах прозорі навіси від негоди. Тобто, в найкоротші строки весь вокзальний комплекс станції Сімферополь приведено у відповідність до європейських стандартів.

Одягнувши у мармур, озеленивши південними сортами рослин, наповнивши сучасними досягненнями сервісу нинішній відреставрований вокзал Сімферополь, водночас залишено незмінною пам`ятку середини минулого століття — ліпні медальйони у його головному вестибюлі. Це барельєфи: на одній стіні — полководців Хмельницького, Суворова, Кутузова, Нахімова, на другій — письменників Пушкіна, Шевченка, Толстого, Горького, на третій — учених Ломоносова, Менделєєва, Мічуріна, Павлова, на четвертій —тодішніх вождів Маркса, Енгельса, Леніна. А барельєф Сталіна було знято за особистим наказом Хрущова, як і три сусідні пам`ятники «батькові народів» — на пероні, на передвокзальній площі і бульварі, де Сталін сидів поруч з Леніним, який тепер на підкороченій лаві залишився сам.

Зразковий порядок підтримує злагоджений трудовий колектив, де працює понад 400 професіоналів. Чимало хто з них віддав рідному колективу понад 30 років життя. Серед них — чергова по парку Раїса Лисенко, черговий помічник начальника вокзалу Тамара Моцар, черговий по станції Віктор Павленко, працівниця камери схову Ніна Шереметьєва, заступник начальника вокзалу Надія Бояркіна. Майже чверть століття трудяться станційні диспетчери Микола Казиміров, Олександр Шило, складач потягів Олександр Симагін, регулювальник швидкості руху вагонів Петро Бойко, головний інженер будівельної дільниці Олександр Руденко, старший квитковий касир Ганна Стефанова та багато інших сумлінних працівників.

Друга молодість, яку здобула станція Сімферополь, дає змогу залізничникам успішно конкурувати з іншими видами транспорту, а гнучка тарифна політика та доступність зберігають приорітетну позицію галузі в Україні. Адже масштабне оновлення «воріт Криму», забезпечивши чітку організацію приймання потягів і безпеку руху, дозволило колективу залізничного вокзалу поліпшити обслуговування пасажирів. І до ремонту вокзалу надавали до 40 видів різних послуг, а нині —майже 80.

Услід за Сімферополем упродовж двох останніх років здійснено реконструкцію і на станціях Джанкой, Керч, Феодосія, Севастополь. У червні буде завершено масштабну реконструкцію станції Євпаторія — місто цього літа святкуватиме 2500-ліття. Для поліпшення обслуговання пасажирів на всіх вокзалах і в Ялті відкрито сервіс-центри, агенції з реалізації квитків. Для збереження часу відпочиваючих на Південнобережжі з року в рік розширюється мережа пересувних радіофікованих залізничних кас, які добре зарекомендували себе на пляжах Алушти, Ялти, Феодосії, Судака, Євпаторії і нині вводяться у Східному Криму: Керчі, Ленінському районі разом з містом Щолкіне. Кримська дирекція Придніпровської залізниці, оперативно реагуючи на нарощування пасажиропотоку, планує відкрити ще 50 залізничних кас у найзручніших для відпочивальників місцях, зокрема на найпопулярніших пляжах. Всі приміщення кас відкриті й забезпечені комп`ютерами уже з першого дня літа. Хоча, як свідчить практика, найбільший попит на квитки з другої половини липня і в серпні, коли починається масовий виїзд відпочивальників з Криму і починається спокійніший оксамитовий сезон.

Великий попит мають також електрички з їх недорогими квитками та зупинками біля моря на напрямках Севастополь, Саки, Євпаторія, Керч. Хоч основні кошти йдуть на розв’язання стратегічних завдань: реконструкцію вокзалів, колійного господарства і запровадження швидкісних потягів на напрямках Київ—Харків, Київ—Одеса, — виділено кошти на капітальний заводський ремонт приміських електропотягів. Усі кримські електрички, які ще недавно псували настрій обдертими кріслами та побитими вікнами, вже не впізнати. Після реконструкції вони стали прудкішими, десятивагонними. За порядком у них стежать провідники, тут створено найсприятливіші умови для всіх дорожніх потреб пасажирів. Один за одним запроваджуються нові пасажирські приміські та міжміські електропоїзди підвищеної комфортності й швидкості. Торік вони добре зарекомендували себе, підвозячи в експресному режимі як курортників, так і кримчан, економлячи їх час на переїзди на лініях Сімферополь—Севастополь, Сімферополь—Євпаторія і Сімферополь—Дніпропетровськ. Додаються й далекі, маршрути вихідного дня «Ніч у поїзді — два дні на пляжі». У квитках вказане місце, мінімально підвищено ціну, зате комфорт — максимальний. Торік на напрямках «З Криму в Крим» працювало додатково до постійних поїздів 80 пар далекого прямування. Цього курортного сезону, починаючи з другої половини липня, їх буде ще більше. Збільшиться кількість так званих безпересадочних вагонів на Абакан, Барнаул, Улан-Уде, Калінінград тощо. Все це дасть змогу, як прогнозують фахівці-курортологи та залізничники, спокійно, без ажіотажу та запізнень, за особливо жорстким нині комп`ютерним графіком, привезти на півострів і вивезти з нього, невпинно розширюючи набір сервісних «дрібничок», оптимальну для курортного сезону кількість відпускників-туристів — приблизно 8 мільйонів чоловік.

Залізничники прагнуть, щоб у гостей-пасажирів про Крим залишилися лише приємні спогади.

Крим.