— До цієї події ми йшли не один рік, — так розпочав своє вступне слово президент НАЕК «Енергоатом» Сергій Тулуб на прес-конференції з нагоди підписання договору з французькою компанією Електросіте де Франс (ЕДФ). А що вона являє собою і яка користь нашій атомній енергетиці від «зближення» з нею?
Одразу зауважу: далекувато ще нашій компанії «Енергоатом» до французької ЕДФ. Порівняйте й судіть самі. У нас перебуває в експлуатації 13 енергоблоків зі встановленою потужністю 11 835 МВт. ЕДФ є власником 58 реакторів, потужність яких 63 000 МВт. А це означає, що 80 відсотків електроенергії, виробленої у Франції, — продукт атомних станцій. Атомна енергетика України виробляє близько 50 відсотків електроенергії.
Отже, співробітництво з ЕДФ для нашого «Енерогоатома» може бути корисне. Перший крок до цього — у 1993 році за розробленою програмою група інструкторів навчально-тренувальних центрів, менеджерів і консультантів українських АЕС навчалася у Франції.
У 1995—1997 роках ЕДФ була лідером спеціального консорціуму з підготовки проекту добудови енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС. На обох майданчиках було проведено обстеження стану будівництва блоків. Компанія взяла активну участь у розробці програми модернізації. Поставила різного обладнання для обох станцій на 14 млн. євро.
Потім контакти дещо послабшали. А торік у Парижі з ініціативи президента НАЕК керівники компаній затвердили робочу групу для розробки комплексної програми співробітництва. І ось — готова угода, її підписання.
Одним з пріоритетних напрямів спільної роботи стане програма безпечної експлуатації атомних станцій. ЕДФ надасть допомогу в створенні конче потрібного нашому «Енергоатома» кризового центру — системи готовності й реагування на можливі радіаційні та ядерні аварії на АЕС. Модель структури, запровадженої у Франції, стане базовою під час розробки такої в Україні. ЕДФ обіцяє поставити обладнання для цього центру на суму 300 тис. євро.
Директор з ядерного виробництва компанії Електросіте де Франс Бернар Рош сказав журналістам: «Я з радістю підписав угоду, яка відкриває нові перспективи нашої співпраці. Україна — велика ядерна держава. У вас також є прогресивні технічні рішення в галузі атомної енергетики. Ми щиро зацікавлені у співробітництві».
По завершенні прес-конференції я звернувся із кількома запитаннями до Бернара Роша:
— Чи не визрівають у вашій країні наміри, як у німців, відмовитися від послуг атомної енергетики?
— Ні, в нас такого руху немає.
— Чи правда, що у Франції кожен бажаючий може зайти на АЕС, побачити все на власні очі й переконатися, що там гарантують безпеку?
— Правда. Але після відомого теракту в Америці ми обмежили таке вільне відвідуваня наших атомних станцій.
— На якій найбільшій відстані від великих населених пунктів, міст розташовані АЕС у Франції?
— Не більше 15 кілометрів.
— Чи справді поряд з вашими АЕС люди обробляють землю, вирощують городину?
— Це дійсно так. Французи довіряють нам, вірять у безпечну роботу наших атомних станцій.
Сподіватимемося, що найголовнішим результатом співдружністі українських і французьких атомних компаній стане розташування городів поблизу наших АЕС.
Утім, задля підвищення надійності і безпеки експлуатації атомних станцій України НАЕК «Енергоатом» розширює контакти не лише з компанією ЕДФ. Візьмімо лише червень н. р. На початку минулого місяця на Запорізькій АЕС відбулося перше спільне засідання координаційної науково-технічної ради з поводження із радіоактивними відходами концерну «Росенергоатом» і НАЕК «Енергоатом». Росіяни з інтересом ознайомилися з роботою установок з переробки радіоактивних відходів, які діють лише на Запорізькій станції. У яких, до речі, використовується переважно вітчизняне обладнання.
На Південно-Українській АЕС група експертів Всесвітньої асоціації організацій, що експлуатують атомні електростанції, провела партнерську перевірку. Головним завданням експертів, а всі вони — професіонали атомної енергетики, було надання допомоги станції у виявленні недоліків, які можуть вплинути на зниження рівня надійності її роботи.
А наприкінці червня Сергій Тулуб узяв участь у роботі другого засідання координаційного комітету за проектом TASІS «Інституціальна підтримка НАЕК «Енергоатом», яке відбулося в Лондоні. На засіданні комітету проаналізовано вже зроблене, розглянуто переспективу реалізації подальших заходів. Під час зустрічі з головою правління англійської компанії Brіtіsh Energу Сергій Тулуб обговорив результати реалізації двостороннього співробітництва у рамках проектів технічної допомоги. Сторони погодилися продовжувати регулярні двосторонні контакти між компаніями на всіх рівнях.
Там же, в Лондоні, президент «Енергоатома» зустрівся з членами парламентського об’єднання на підтримку атомної енергетики, представив їм концепцію розвитку української компанії на 2003—2008 роки. Голова парламентського об’єднання, депутат Палати общин Білл Тайнен підтримав переспективу розвитку української атомної енергетики і водночас заявив, що безпечна робота наших АЕС є запорукою поступової економічної інтеграції України до Європейського союзу.
Час зривати з себе чорну ширму Чорнобиля. Власне, це і роблять нині керівники компанії «Енергоатом» та АЕС. Щоб усі ми остаточно переконалися: небезпечний біс-атом усе-таки може мирно співіснувати з довкіллям, людьми.
