Міністр економіки Німеччини Вольфганг Клемент вважає, що зупиненню катастрофічного спаду економіки сприятиме, зокрема, й відміна деяких свят. На його думку, німецький календар слід переглянути, бо святкових днів зібралося занадто багато. Відміна бодай одного з них, сказав він в інтерв’ю журналу «Штерн», забезпечить зростання виробництва на 0,5 відсотка. Це недалеко від істини, адже глава економічного відомства передбачає, що зарплата при цьому не повинна збільшитися.

Чи відповідає дійсності цифра, яку назвав міністр, ще належить вивчати фахівцям. Але трудящі Німеччини справді відпочивають чи не найбільше серед громадян європейських країн, і не лише серед них. Її середньостатистичний мешканець працює 1557 годин на рік, маючи, крім 30-денної відпустки й різноманітних вихідних, ще 15 оплачуваних днів свят. Трудящі, приміром, Австрії, працюючи 1720 годин, мають усього 26,5 дня відпустки та 10 святкових. Водночас громадяни США, віддаючи виробництву матеріальних благ 1904 години, обходяться 12 днями відпустки і 11 — свят.
Але найбільше дорогоцінного часу забирають, на думку експертів, перехідні дні між святами й наступними або попередніми вихідними. Як правило, працюючі з таких «місточків» добирають до своєї відпустки ще по кілька днів. Особливо вигідно їх брати після Різдва разом зі Святвечором і Новим роком: таких набігає 12. У деяких землях 6 січня також вихідний — це День подяки. Підприємства зазвичай простоюють, витрати на їх утримання покриваються прибутками. Але коли хто й виходить на роботу між 1 і 6 січня, то користі від того майже жодної немає.
Ідею міністра економіки зустріли без ентузіазму не лише пересічні громадяни, а й багато фахівців. Керівник відділу кон’юнктури Німецького інституту економічних досліджень Густав Хорн, приміром, вважає, що кількість свят хоч і є чинником господарського розвитку, але лише одним із багатьох. Збільшення робочого часу мало б сенс під час економічного буму. Але це не може підвищити попит на продукцію у період застою. Під час повного штилю кораблю не допоможе додаткове вітрило, переконаний Хорн.
Проти пропозиції міністра економіки протестує церква: серед німецьких свят лише три світських. А голова німецьких профспілок Міхаель Зоммер радить самому міністру працювати тільки в неділю.
Однак чимало фахівців вважають, що ідея міністра економіки слушна й актуальна, і пропонують загалом переглянути всю систему робочих і неробочих днів. Деякі свята особливо дорогі людям, як нагода віддати належне сімейним традиціям. Тому відмінити їх — неетично. Їх можна було б, приміром, відзначати посеред тижня, коли вони випадають не на понеділок, а на п’ятницю. Так, щоб не було «місточків», які потягнуть за собою додаткові відпустки й низьку продуктивність праці.
За підрахунками фахівців, один додатковий робочий день на рік гарантує Німеччині приріст валового продукту на шість-сім мільярдів євро. Коли вірити міністрові Клементу, то наступний рік завдяки календареві буде один з найуспішніших для економіки Німеччини: 1 травня і Святвечір припадають на п’ятницю, Новий рік — на суботу, Успіння Пресвятої Богородиці та День німецької єдності — на неділю...
«У нас у Німеччині середня відпустка — 6 тижнів, свят — 12, робочий тиждень становить 37,5 години —коротший, ніж у будь-кого. Я не поручусь за майбутнє країни, коли ми й надалі перетворюватимемо її на парк культури й відпочинку», — сказав десять років тому екс-канцлер Гельмут Коль. Ці слова нині згадують дедалі частіше. Адже за минуле десятиріччя німці почали працювати на 100 годин на рік менше. А тим часом Німеччина переживає не найкращі часи: слабка кон’юнктура, зростання безробіття, падіння конкурентоспроможності німецького виробництва на світовому ринку. Можливо, скорочення кількості святкових днів і справді вихід?