Овочі — за... 24 дні

Анатолію Семеновичу простіше було зробити своє відкриття, аніж втілити його в життя. Річ у тім, зауважує винахідник, що будівництво сучасних тепличних комплексів — справа не з дешевих. Тож більшість підприємців намагаються вкладати кошти насамперед туди, де швидше пожинають плоди. А «стригти купони» з теплиць можна лише через кілька років. Саме тому так мало бажаючих займатися ними. А дарма...

Розпочинав Алдокімов з того, що в рідному Краматорську на Донеччині відкрив власне підприємство з дещо дивною назвою — «ДАЙЛР» (Дай Людям Радість). Разом з однодумцями продовжував удосконалювати свій метод, експериментував з обладнанням для теплиць, виготовляв його на базі деяких тамтешніх підприємств. Частково знаходив підтримку в місцевої влади. Минав час, а втілити свій задум на прикладі сучасної теплиці, на жаль, так і не вдавалося.

Тим часом про винахідника і його технологію розповідали у засобах масової інформації. Під час показу одного із сюжетів на Центральному каналі на нього звернув увагу вінницький підприємець, нині народний депутат України Віктор Антемюк. Після кількох зустрічей вони, як мовиться, вдарили по руках: в одного — ідея, в другого — гроші...

Перші дві черги теплично-овочевого комбінату площею до півтора гектара на околиці Вінниці виросли протягом двох років. У них вирощують огірки й помідори. Земля використовується надзвичайно ефективно: під теплицями на глибині чотирьох метрів обладнано спеціальні камери для вирощування грибів — шампіньйонів. Водночас продовжується зведення теплиць. Мають намір освоїти в них ще й солодкий перець, цвітну капусту. «Обов’язково будемо вирощувати полуниці», — зазначає А. Алдокімов.

У теплицях більше вражають не червонобокі помідори чи зелені огірки, а... умови, в яких вони зростають. Доріжки вимощені кахельною плиткою, конструкції милують око білизною, контейнери зі спеціальної пластмаси. Жодної іржавої труби чи розбитого скла не побачите.

Михайло Солодар, директор приватного підприємства «Вінекоплод», на базі якого будують тепличний комплекс, каже, що об’їздив усі діючі тепличні господарства в державі й мало де бачив, щоб хтось дбав про естетику. Мовляв, помідори без неї можуть обійтися. Думають про інше — як більше зібрати продукції. Навіть якість на задньому плані. «Зверніть увагу на огірки, які вирощують у вітчизняних теплицях, — веде далі М. Солодар. — зазвичай вони великих розмірів. А ми відмовилися від великоплідних сортів...»

Вінничани пропонують споживачам такі огірочки, які кожен хотів би бачити на своєму столі. Йдеться про маленькі, як пальчики, корнішони (огірки розміром до десяти сантиметрів). Звичайно, їх вага значно менша порівняно з тими огірками, які скрізь продають. Але зі збитками тут не залишаються. Як пояснив співрозмовник, у тепличному комбінаті з квадратного метра збирають у середньому по 15 кілограмів маленьких огірочків. Завдяки чому? «Завдяки технології Алдокімова», — стверджує М. Солодар. І додає: «Застосовуючи голландський метод вирощування огірків, такого показника не вдається досягти».

Україна обігнала Голландію за технологією вирощування рослин у теплицях, але вона сама ще цього не знає... Так висловився про відкриття Алдокімова вчений

В. Горб. А все через те, що за звичкою все закордонне вважаємо кращим. Хоча маємо визнаний у світі власний ефективний метод ведення тепличного господарства, деякі комбінати й надалі віддають перевагу голландській технології крапельного вирощування рослин. Це метод, коли корінь поміщають у грунт в поліетиленовому маті і підживлюють його крапельками поживних речовин.

Алдокімов, як зазначають вітчизняні вчені і практики, придумав кращий спосіб. Насамперед він відмовився від поліетиленових мішків із торфогрунтом чи мінеральною ватою, як це роблять голландці. Дуже затратна справа, пояснює винахідник. Корінь у такому середовищі повноцінно не може розвиватися, бо в субстраті недостатній повітряний обмін. Тому час від часу грунт потрібно міняти, що загайно і дорого.

За технологією Алдокімова рослини висаджують у контейнер, де субстратом виступає звичайнісінький керамзит. Він не потребує заміни упродовж багатьох років. До того ж корінь постійно збагачується киснем.

Застосовано також принципово нову схему подачі поживних елементів. Під тиском речовина розпилюється і подається тисячами крапель. Коренева система отримує поживні речовини у вигляді аерозолі, тож найкраще вони засвоюються з одночасним насиченням повітрям.

Нижче рівня контейнерів розмішено ємність, куди по керамзитових кульках стікає поживна рідина. Через деякий час вона знову під тиском напуває рослину. Такий кругообіг регулюється з допомогою техніки. Як зазначає Алдокімов, «харчі» рослинам подаються ніби на блюдечку. Годують їх збалансованим комплексом потрібних поживних елементів.

Вирощені за такою технологією овочі, стверджують співрозмовники, є екологічно чистими. Перед тим, як підтвердити це даними лабораторних аналізів, Анатолій Семенович навів простий приклад. Рослина, що росте у відкритому грунті, всмоктує з нього різні елементи. Скажімо, пройшов кислотний дощ, це одразу позначиться на вмісту шкідливих речовин. А в нас «харчування» дозоване: нічого зайвого...

Середній вміст нітратів у помідорах становить 36,6 міліграма на один кілограм. Максимально допустима норма, встановлена Держстандартом, — 300 млг/кг. На огірки — 42 за норми 400 млг/кг. Саме середовище, вважає винахідник, сприяє зниженню вмісту нітратів. Так само благотворно воно позначається на рості рослини і дозріванні плодів. Урожай огірків за технологією, про яку йде мова, збирають через... 24 дні після того, як розсаду помістили в контейнер.

Володимир ГОРБ, кандидат сільськогосподарських наук, науковий працівник підприємства «Кримтеплиця»:

— Ноу-хау Алдокімова полягає в тому, що він зумів застосувати нове середовище для коренів рослин і новий метод їх збагачення поживними речовинами. У цьому перевага над відомим крапельним методом вирощування рослин, запровадженим голландцями. До слова, технологія Алдокімова може застосовуватися для вирощування багатьох рослин, зокрема, капусти, перцю, салатів, полуниці, а також ефіроносних і лікарських рослин, квітів тощо.

У винаходу вражають принаймні два показники: врожайність і якість. В Україні донині ніхто не збирав по 15 кілограмів огірків-корнішонів з одного квадратного метра в тепличних умовах. Зменшення кількості нітратів у середньому в 10 разів у вирощених овочах дає, як кажуть, підставу для роздумів не лише тим, хто займається тепличним господарством. На такий спосіб вирощування рослин мали б найперше звернути увагу в нашому аграрному відомстві, а ще більше — у Міністерстві охорони здоров’я. Екологічно чистих овочів потребують дитячі, лікарняні заклади, особливо ті, де лікуються «чорнобильці». Зрештою, така продукція конче потрібна кожному, хто «скуштував» чорнобильського лиха.

Щоправда, будівництво теплиць Алдокімова на першому етапі обходиться дорожче, ніж їх зведення за голландським методом. Так само потрібні додаткові затрати праці для профілактики контейнерів. Проте вони довговічніші, ніж торфогрунтові мати чи мати з мінеральної вати, що використовуються за голландської технології. Тому щорічне витрачання коштів на придбання нового субстрату, який коштує чималі гроші, врешті-решт обійдеться дорожче для власника тепличного господарства.

 

Вінниця.