Відоме життєве правило: жоден із власників квартири чи будинку (за задовільного технічного стану) не збирає кошти для ремонту в разі їх повної непридатності у майбутньому. Ніхто не розпочне і відновлення ще не аварійного житла без наявних на це грошей.
Чорнобильську АЕС закрили без жодної копійки, відкладеної для закриття і перетворення її на безпечну систему. Тепер шукаємо технічні рішення й кошти. А на черзі вже інші наші АЕС, термін експлуатації енергоблоків на яких завершується через кілька років.
Потрібні просто фантастичні кошти. За оцінками одних фахівців для зняття з експлуатації одного енегоблока необхідно 150 млн., других — 1,5 млрд. доларів. Отже, треба невідкладно створювати відповідні фонди. На цьому не раз наголошував президент компанії «Енергоатом» Сергій Тулуб. Проте створити надійну й ефективну систему нагромадження та використання потім коштів на принципах довгостроковості і прозорості можливо за відповідної законодавчої бази.
Про це йшлося під час «круглого столу», який провів голова підкомітету з питань електроенергетики Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Володимир Бронніков. Він повідомив учасників зібрання, що законопроект з цього питання вже є у Верховній Раді, але він потребує доопрацювання з урахуванням нових обставин. Руслан Дубас, представник юридичної фірми «ЮрЕнергоКонсалтинг», яка за дорученням комітету провела перші дослідження правового регулювання відносин держави й експлуатуючої організації, пов’язаних із зняттям з експлуатації ядерних установок, назвав можливі фонди. Це можуть бути державні й інші цільові, спеціальні рахунки.
Однак будь-який з них може бути створений і збережений за умови вирішення питань оподаткування, захисту коштів від інфляції та різних стягнень, створення надійної системи державного контролю за їх використанням тощо. Важливо визначитися: такі фонди мають бути державні чи створені на АЕС? А звідси випливають проблеми формування їх. Тому варто законодавчо врахувати і приватизацію атомних станцій, дискусія про що стає актуальною.
Віктор Бронніков вважає: законодавець має передбачити і врегулювати інтереси і експлуатуючої організації, і держави. Та особливо чітко слід окреслити відповідальність держави за безпечне виведення енергоблоків з експлуатації.
