Недарма кажуть: біда об’єднує. У стінах парламенту зібралися керівники фракцій — від більшості й опозиції — та представники уряду, щоб спільно шукати виходу з кризової (саме це слово час від часу лунало на зібранні) ситуації на ринку зернових. Попри прогнози з боку представників найрізноманітніших міністерств та відомств про швидку стабілізацію, цифри на цінниках на крупи, хліб, борошно, локшину, макарони уперто змінюються в бік збільшення. В окремих регіонах буханець за місяць подорожчав на 17 відсотків, а ціна на гречку «переповзла» шестигривневу позначку. Проте споживач, незважаючи на запевнення чиновників, котрі роблять аграрну політику, про величезні запаси у країні збіжжя та можливі інтервенції, які, начебто, «вгамують» ціни, розповіді про зерно нового врожаю — жнива тривають у Криму, Одеській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях — ще з більшим запалом «штурмує» крамниці. З регіонів надходить інформація, що біля магазинів, де на крупи збереглися «старі» ціни, черги формуються ще з ночі.
На думку Голови Верховної Ради Володимира Литвина, є небезпека, навіть якщо вдасться наситити ринок крупами та збіжжям, що ціни залишаться на нинішньому рівні. Тоді «вийдемо за межі коридору інфляції». Цей чинник може вплинути на стосунки Києва з міжнародними фінансовими структурами. І прощавай, напрацьоване роками.
На питання, хто (або що) винний, відповів віце-прем’єр Іван Кириленко. Серед чинників він назвав неврегульованість ринку, дефіцит зерна в березні в окремих регіонах і надто часте обговорення «з самого початку року у всіх засобах масової інформації» можливих втрат урожаю від морозів та посухи. Ще більше здивував інший урядовець — Міністр економіки та з питань європейської інтеграції Валерій Хорошковський. Він, характеризуючи роль пишучої та читаючої братії у цінових подіях, пішов ще далі. Дослівно: «Плануємо посилити роботу урядовців і чиновників... із засобами масової інформації, тому що фактично, ми вважаємо, також одним чинником (напевне, ажіотажу. — Авт.) стала не зовсім кваліфіковано подана інформація відносно врожаю, а також наших державних наявних можливостей щодо цього. Це також спричинило певні негативні інфляційні очікування». Пройшовся по журналістських опусах і голова Держкомрезерву Микола Песоцький. Аналіз, мовляв, показує, що ажіотажного попиту більше було у ЗМІ. Звісно, так у наших демократичних твердженнях можна далеко зайти і почати стверджувати, що продовольчий ажіотаж зумовили некомпетентні дії окремих державних посадовців. Але до діла...
На нараді наголошували, що рятівним кругом, який поверне ціни назад, стане інтервенція з Держкомрезерву. Микола Песоцький зазначив: борошно вищого гатунку реалізується по 985 гривень за тонну, першого — 860 гривень. «66,8 тисячі тонн поставили на ринок... Пропонуємо продати ще 42,7 тисячі тонн по 1100 гривень за тонну». Як здійснюється процес вгамовування цін за допомогою Держкомрезерву, розповідали напередодні на прес-конференції, яку проводила Асоціація пекарів України. За інформацією, отриманою там, на кожну область припадає певна кількість зерна за пільговими цінами. Але якщо, приміром, хлібокомбінатам регіону належить отримати шість тисяч тонн збіжжя, то реально вдається забрати тисячу. Решту під різними приводами їм просто не відвантажують. Якщо зважити на розбіжності ринкової і держкомрезервівської цін — чималий простір для зловживань.
Інша запропонована рятівна соломинка — імпорт зерна без плати ввізного мита і відстрочкою ПДВ. І тут приховано підводні рифи. Під цю дефіцитну «пісню» можна завезти що завгодно. Наголошують уже на необхідності додаткового імпорту на пільгових умовах цукру-сирцю, який, зізнатися, наче корові сідло... Від прийняття поквапливих рішень застерігає і невидима керованість цього некерованого спалаху цін. Наче хтось диригує процесом. Олександр Мороз слушно зазначив: «Якщо торік рапортували, що зібрали 40 мільйонів тонн зернових, вивезли вісім — куди поділася решта?.. Може, ПДВ за експортоване збіжжя вже повернено з бюджету, а потім воно знову потрапить на наш внутрішній ринок... А ще, повідомляється офіційно, буде зібрано 25—30 мільйонів. Тоді в чому питання?»
Якщо так, то й подальший хлібний сценарій передбачити не важко: обвал цін на зерновому ринку, скуповування зацікавленими структурами у селян врожаю за безцінь, банкрутства агропідприємств...
Р. S. Хочеться вірити, стаття не стане помилкою і з автором не будуть «посилювати роботу».
