Як відомо, на виборах міського голови Запоріжжя переміг Євген Карташов. За нині ще діючого голову облдержадміністрації проголосував 137 491 виборець — 49,31 відсотка від загальної кількості тих, хто взяв участь у голосуванні. Новообраний голова набрав голосів більше, ніж усі його конкуренти разом узяті. Однак мова не про те. Адже на виборах точилася боротьба не тільки претендентів на посаду міського голови, а й політичних партій, блоків, що проводили генеральну репетицію перед президентськими виборами.

Де команда, без якої нам не жить?

Як відомо, партійних інтересів без економічних не буває. А Запоріжжя — промисловий центр, що викликає інтерес у багатьох. Цей інтерес або поєднує ті чи інші політичні сили, або роз’єднує їх. Залежно від того, хто за ними стоїть, зокрема фінансово-промислові групи. Якщо новоявлені конкуруючі олігархи йдуть на взаємовигідний компроміс, то домовитися між собою зможуть і їхні політичні партії.

Інше питання, які інтереси відстоюють ті самі донецькі, дніпропетровські чи інші угруповання? Чому, наприклад, не помічено особливого пріоритету в діях інших ФПГ щодо Запорожжя, де вони вже створили для себе плацдарми у вигляді деяких провідних підприємств міста?

На жаль, у тому числі й часта зміна керівників області та Запоріжжя (випадковості чи закономірності?) не дала можливості вчасно об’єднати місцеву фінансово-промислову еліту в єдину команду.

А що з них візьмеш?

У Запорізькому регіоні зареєстровано 89 обласних партійних організацій. Певно, немає потреби говорити про кожну з них. Більшість запоріжців не назве вам і десяти партій. Та це й не дивно. З усіх зареєстрованих в області парторганізацій реально діючих не так уже й багато. Як і раніше сильні позиції КПУ й СПУ. Професійно поставилася до розвитку своєї регіональної організації СДПУ(о). Відчутний вплив Аграрної партії, Партії регіонів, НДП. Своєрідною популярністю в місцевого електорату користується блок «Наша Україна». Можливо, навіть не так партії, що входять до нього, як лідер «нашоукраїнців» Віктор Ющенко. Судити про партію по її лідеру — такий вже у нашого електорату рівень політичної культури.

Торік майже всі партії, ведучи боротьбу за мандати народних депутатів, агітували виборців із практично однаковими програмами. Чому ж ця єдність не відбилася на роботі парламенту? Чи не свідчення це недосконалості законодавчої бази для нормального розвитку політичних партій? Розгорніть Закон «Про політичні партії». Дуже гарно прописані в ньому права партій, але не їхні обов’язки. А якщо в партії немає обов’язків, то що з неї взяти?

Електорат утомився...

Вибори міського голови Запоріжжя, як і передбачалося, стали насправді суперництвом лише трьох з 27 претендентів. Опозиція підтримала кандидатуру народного депутата Петра Сабашука. У його передвиборній кампанії безпосередню участь узяли лідер «Нашої України» Віктор Ющенко, глава Соцпартії Олександр Мороз, керівник партії «Солідарність» Петро Порошенко, заступник голови партії «Реформи і порядок» Сергій Соболєв. Щоправда, менш активними були представники дуже впливової в регіоні КПУ.

Однак здавалося, коли запоріжці підтримають Сабашука так, як підтримали комуністів і «нашоукраїнців» на виборах-2002, він просто приречений на перемогу. Напевно, саме на це й розраховували опозиціонери. Але в результаті виборів укотре проявилися головні больові точки опозиційних партій...

«Так, — зазначив П. Сабашук, — знов перемогла влада. Але як вона перемогла? 57 відсотків городян (більше половини запоріжців) узагалі не прийшли голосувати. Вони не повірили владі, але, на жаль, не повірили й у те, що можуть змінити її».

На виборах міського голови Запоріжжя за народного депутата Петра Сабашука проголосувало 35 114 виборців – 12,6 відсотка тих, що прийшли на дільниці. Дійсно, є над чим поміркувати лідерам опозиційних сил напередодні президентських виборів.

Несподіваною для багатьох запоріжців стала підтримка обласною організацією Партії регіонів не голови облдержадміністрації Євгена Карташова, який, кажуть, стояв біля її витоків, а місцевого підприємця Володимира Кальцева. Але ж напевне не випадково за В. Кальцева агітували представники не тільки фракції Партії регіонів, а й СДПУ(о).

На запитання, чому соціалісти підтримали саме Сабашука, а не, наприклад, іншого «опозиціонера», Володимира Кальцева, Йосип Вінський відповів: «Хто вам сказав, що Кальцев — опозиціонер? Вже одне те, що він обіцяє плідно співробітничати з керівником обласної виконавчої влади у разі його обрання, говорить, що він провладний кандидат».

Претендуючи на посаду міського голови Запоріжжя, Володимир Кальцев набрав 76 549 голосів. За нього проголосувало 27,45 відсотка городян, що прийшли на виборчі дільниці.

Кожен має свій вибір

Від деяких політологів після виборів міського голови я чув про прихований розкол у майже 20-тисячній запорізькій обласній організації Партії регіонів. Повірити в це важко. Після повернення з засідання політради Партії регіонів керівник її обласної організації Борис Петров заявив: «Наш лідер, Прем’єр-міністр Віктор Янукович, наголосив, що тільки системний підхід може допомогти нашій державі розв’язати проблеми економічного зростання. Так от, у програмі Володимира Кальцева я побачив цей системний підхід».

Становище, в якому опинилися деякі народні депутати, обрані в області від Партії регіонів, і сам Борис Федорович, зрозуміле. «Щодо Євгена Григоровича Карташова, то я його глибоко поважаю, — запевнив голова правління ВАТ «Укрграфіт». — Але не зовсім розумію, чому він визнав за необхідне балотуватися на посаду міського голови».

Певно, злукавив Борис Петров. Якби Євген Карташов був обраний, а не призначений керівником області, він ніколи б не претендував на посаду міського голови.

Цікава з цього приводу думка одного з моїх колег: «Євген Карташов — людина Президента, у цьому він неодноразово зізнавався привселюдно. Але подальша політична доля Леоніда Кучми виглядає дуже туманно. Нині час державним людям вибирати собі табір. Опозицію залишимо, її вплив скоріше психологічний. Є дві політичні сили, чий вплив сьогодні на чиновників дуже реальний: СДПУ(о), оскільки це — глава адміністрації Президента Віктор Медведчук, і Партія регіонів — глава Кабміну Віктор Янукович. За всіма ознаками, Євген Карташов примкнув до табору Медведчука. Що на це вплинуло? Можливо, зволікання з офіційним призначенням Карташова на посаду голови облдержадміністрації з початку поточного року. Наказ вийшов з адміністрації Президента тільки в середині березня. Те, що два з половиною місяці областю керувала людина, м’яко кажучи, нелегітимна, не повинно нікого хвилювати. У нас політика вище законів і норм».

Проголосували за стабільність

Рішення Є. Карташова балотуватися на міського голову не підтримали керівники цілої низки підприємств міста, багато лідерів обласних парторганізацій. Ні, швидше за все, вони були не проти кандидатури Євгена Карташова, а за стабільність у регіоні, що намітилася й посприяла соціально-економічному розвитку краю. За рівнем заробітної плати Запорізька область вийшла на 3 місце в Україні. Доходи бюджету зросли на 18 відсотків і досягли 1,67 млрд. грн. Збільшено бюджетні надходження на освіту, охорону здоров’я, культуру. Запоріжжя почало приваблювати інвесторів. Протягом минулого року створили 22,3 тисячі робочих місць...

От за таку стабільність і проголосували запоріжці, обравши міським головою Євгена Карташова. Адже обирали вони його аж ніяк не за партійною характеристикою. До речі, за словами новообраного міського голови, він залишається поки що безпартійним. Поки що. Бо, видно, Євген Карташов уже давно визначився з партійними симпатіями. У разі, коли Верховна Рада проголосує за пропорційну систему, він має намір обов’язково зайняти відповідне місце в одній з партій. Не здивуюся, якщо це буде та ж таки СДПУ(о) чи навіть Партія регіонів, яка не підтримала його.

Хто ж переміг на виборах міського голови Запоріжжя? Запоріжці голосували за стабільність. Але чи збережеться вона з приходом нового керівника області? Не хотілося б, щоб місто та область перетворилися на джерело нарощування політичних і економічних м’язів інших регіонів. Про який вже тут спецстатус Запоріжжя казати!

«Краще вже свій, аніж чужий», — балакають нині в коридорах місцевої влади в чеканні чергового голови облдержадміністрації. І правда, краще свій... Хоча, власне, і свій може стати (бути) чужим.

Запоріжжя.