На півострові людно. Багато неорганізованих відпочивальників, оздоровниці заповнені більше, ніж удалого минулого року. Кількість машин автотуристів, що линуть до пляжів, перевищила дві тисячі щодоби. Іногороднім та іноземним подорожуючим на колесах надано «зелене світло» у всіх куточках курорту. Водночас, щоб створити належний порядок на вдвічі переповнених улітку машинами з номерами з усіх усюд трасах, ДАІ Криму посилила контроль і режим роботи автоінспекторів. Кримські залізничники розраховують перевезти за курортний сезон близько шести мільйонів пасажирів. Новий літній розклад передбачив 13 додаткових пасажирських і 16 електропотягів.
З головних «автобусних воріт» Сімферополя —автостанції «Курортна» на залізничному вокзалі, на Ялту за 9—11 грн. машини відправляються через кожні 5—7 хвилин, Євпаторію і Севастополь за 6—7 грн. —кожні 20 хвилин. Середня вартість квитка до Алушти 5 грн., до Пісчаного — 4. Численні «маршрутки» снують без всякого графіку руху, його диктує заповнення машин курортниками.
Кримські пляжі (чимало з яких позмивали шторми) так і не стали безплатними, комфортними і безпечними. Будьте обережні на воді, бо Кримської рятувально-водолазної служби не існує. Деякі рятувальні станції передали МНС, частину викупили приватні фірми, комісії понині складають акти про нездатність рятувальних станцій виконувати свої функції. Хто і як рятуватиме людей, невідомо і дотепер.
Зате відпала актуальна торік проблема з водою, оскільки всі водосховища питного, зрошувального і комплексного призначення мають, як ніколи, значний запас вологи. На жаль, влада не змогла й цього року вирішити проблеми пізнього шуму, стихійної торгівлі різноманітними продуктами прямо із землі або імпровізованих прилавків у вигляді порожніх ящиків, безпринципових перекупників харчів, товарів і путівок, навали часто згубного для здоров`я фальсифікату, куп невивезеного небезпечного в спеку сміття, неналежної санітарної очистки, браку контейнерів і прибиральної техніки, локальних очисних споруд у деяких містах, селищах, селах і сезонних базах відпочинку.
У невідремонтованих підземних переходах, велелюдних місцях відпочинку вражає величезна кількість жебраків і бомжів, які зібралися «погрітися» в Криму, здається, з усіх безмежних просторів колишнього СРСР. Як завжди, і сьогодні господарями курорту і його цін вважають себе натовпи посередників на вокзалах і уздовж головних трас до моря, бо дійового механізму боротьби з ними влада ще не придумала. Квартироздавачі запевняють, що встановлюють ціни залежно від притоку курортників, проте не вище «надто зашкалених» минулорічних. Хоча відпочивальники зауважили — житло дорожчає: замість минулорічного долара чи двох просять 3—5, а в розпал сезону — 25 умовних одиниць. Комфортний номер у пансіонаті чи готелі стане в 100—150 доларів на добу. Номер на дві особи з холодильником і телевізором комфорту ще радянських часів з харчуванням коштує 20 у. о., в липні часто підскакує до 25—35, залежно від рівня комфортності, розташування оздоровниці, віддаленості від моря. Відповідно «пухнуть» і літні ціни на продукти, які ще торік перескочили київські вдвічі.
І сьогодні підтверджується результат проведеного минулого літа Кримським центром гуманітарних досліджень опитування чотирьох тисяч туристів на залізничному вокзалі Сімферополя: більшість тих, хто відпочивав у Ялті і Алушті, найвище оцінили місцеву природу, розмаїття розваг, сервіс, доглянутість парків і пляжів та... дорожнечу. Близько половини опитаних, що відпочивали в інших містах, назвали найдоброзичливішими на півострові жителів Керчі, Судака і Сак. Виокремили Євпаторію і Феодосію за якістю екскурсійного обслуговування. Завоював першість у рейтингу популярності кримських міст і Севастополь, куди курортники прагнуть приїхати і цього року, хоча всі зауважили ще надто низький рівень тамтешнього сервісу.
Голова Постійної комісії Верховної Ради Криму з рекреаційного, санаторно-курортного комплексу і туризму, чверть віку незмінний керівник Ради з туризму і екскурсій, реорганізованої в АТ «Кримтур», Євген Михайлов вважає: «Змінилося життя — змінилася і галузь». Нині у частини тих, хто свого часу назавжди полюбив Крим, просто немає матеріальної можливості сюди приїхати. Тому змінився і турист. Він за свої, за нинішніми мірками, чималі гроші хоче відпочити влітку на морському узбережжі в найкомфортніших умовах. Для цього, ще недавно колишні скромні, розраховані на невибагливих гостей півострова, бази після старанних реконструкцій перетворили на найсучасніші дорогі готелі. Водночас чарівність Криму, ліси, гори, музеї, численні пам`ятки культури, пляжі, як і колись, повсякчас і нині до послуг усіх, зокрема, й негрошовитих мандрівників, туристів і курортників. Для кожної категорії постійно збільшують вибір екскурсій, на будь-який смак і можливості гаманців. Особлива увага нині до відродження старих, забутих останніми роками туристських стоянок і лісових будиночків, недорогих, романтичних, оповитих красою неповторних пейзажів, захопливих пішохідних маршрутів з рюкзаком, наметами, димком багаття, активним відпочинком. Для молоді і літніх туристів відкривають нові пізнавальні тури, опорядкували турбазу «Ангарський перевал», де за помірну плату можуть зупинитися школярі та студенти.
Але, на жаль, недосконалість наших законів ще дає змогу залишатися «в тіні» значній частині рекреаційного комплексу. Якщо прибуток оздоровниць, де гості відпочивають за путівками, можна обрахувати, отже — обкласти відповідним податком, то з приватним сектором складніше. Останнім часом на узбережжі з`явилося багато пристойних приватних палаців-пансіонатів з чудовим сервісом, «люкси з гаражами», «елінги з яхтами», квартири і кімнати з саунами і джакузі, на самісінькому березі моря і в паркових зонах. Та чимало їх господарів намагаються не афішувати свою діяльність, щоб уникнути податків — переконують, що їх оздоровниці, то лише приватні помешкання, де влітку відпочиває лише рідня і друзі. Платять вони податок, у кращому разі, як рядові квартироздавачі — по 20 грн. на місяць, тоді як отримують щонайменше по 30 доларів щоденно з кожного курортника. За воду, електрику, газ, каналізацію платять, як рядові жителі. А ще величезні гроші осідають у кишенях сучасних остапів бендерів, котрі без усяких квитків, чеків і квитанцій збирають під час літньої навали відпочивальників гроші за парковку машин, підходи до історичних пам`яток і унікальних витворів природи, вимагають кілька гривень за підозрілий чебурек, пахлаву, мініатюрний кульок тухлих креветок, склянку нерідко отруйної «бормотухи» чи теплої мінералки, щонайменше шість гривень — за філіжанку низькопробної розчинної кави... Плямують вони не лише добре ім`я кримчан — паплюжать давній славний імідж Криму.
— Тому, щоб створити правову основу для виведення вже достатньо розвиненого приватного бізнесу з «тіні» на сонце, наша комісія спільно з міністерством курортів і туризму автономії підготувала, а сесія ВР АРК ухвалила положення про приватні малі готелі, мотелі та пансіонати, — каже Євген Анатолієвич Михайлов. Чекаємо відповідного закону України. Та «хороші і різні» документи цієї тематики у Верховній Раді держави готуються неспішно. Великі надії покладали кримчани на закони про курорти і туризм. Але й після їх прийняття, досі немає підзаконних актів, які дозволяли б виконувати і використовувати законодавчі норми реально, на практиці, у щоденному житті. Нині готуються доповнення до законів, що містять і пропозиції кримчан. Чекають їх найшвидшого ухвалення, адже йдеться про вирішення багатьох проблем усього національного рекреаційного комплексу — долі унікальної мальовничої України, як туристичної держави, що стає дедалі цікавішою і принаднішою для усього світу.
Крим.
