Це сказав, виступаючи перед журналістами Київського прес-клубу, недавній президент державної акціонерної компанії «Хліб України», а нині народний депутат Іван Рішняк. Навіть у розвинених країнах «хліб на столі» регулюється державними структурами.
Як відомо, ДАК «Хліб України» включено до програми приватизації на 2003—2006 роки її розробниками, яку Верховна Рада, розглянувши, повернула на доопрацювання.
Результатів жнив заготівельники чекають з невеселим настроєм. Ніхто не наважується на прогнози, але вже ясно, що хліба буде замало. У цій ситуації знайдуться охочі скуповувати зерно мало не з-під комбайна.
Щоб цього не сталося, вперше у широкому масштабі застосовуватимуться заставні ціни, на що з держбюджету виділено 70 млн. грн. Це — достатня сума, щоб запобігти спекуляції зерном.
Загалом Україна має потужності заготовляти 30 млн. тонн зерна і молоти на борошно та переробляти на крупу 9 млн. тонн.
Президент ДАК «Хліб України» Михайло Кухар сказав, що у сприятливі роки оборот збіжжя в державі сягає 9 млрд. грн. Торік, наприклад, через відсутність механізмів регулювання цін на зерно Україна втратила 2 млрд. грн. Він назвав проривом прийнятий Верховною Радою закон «Про зерно та ринок зерна в Україні», який передбачає, зокрема, декларування зерна виробниками, незалежно від форми власності, та обов’язкове запровадження свідоцтв на складські приміщення. До речі, в європейських країнах вже збудовані елеватори, де зерно може зберігатися 10—15 років. У нас таких елеваторів ще нема.
Закон дає можливість наблизитися до вирішення і такої проблеми.
