Про цю зухвалу озброєну втечу ув’язнених з-під варти в Дніпропетровську вже повідомлялося.
Події того дня розгорталися так. О 10-й годині в приміщенні Дніпропетровського апеляційного суду мало відбутися судове засідання. До кримінальної відповідальності притягувалися Є. Магомедов та Д. Саідалієв. Один із них, використавши чинник раптовості, коли його вивели з клітки і повели в туалет, учинив напад на караул.
Злочинці поранили двох військовослужбовців караулу і заволоділи шістьма пістолетами «ПМ» з повним боєкомплектом і бронежилетами. Потім, погрожуючи зброєю водієві «маршрутки», заволоділи мікроавтобусом «Форд-транзит» і, взявши переляканого до нестями шофера в заручники, виїхали в напрямку набережної Леніна. Переслідував втікачів патрульний автомобіль на чолі зі старшим сержантом міліції Олегом Починком.
Злочинцям, які помітили автомобіль ДАІ «на хвості», втрачати було нічого. Пострілами із пістолетів вони розбивають заднє скло викраденої «маршрутки» і починають стріляти по патрульному автомобілю. Уважний читач одразу поцікавиться, чому міліцейський екіпаж у відповідь не зробив жодного пострілу. Застосовувати зброю у відповідь значить піддавати ризику ні в чому не винних людей на вулицях.
За кілька хвилин Магомедов і Саідалієв вискочили з «маршрутки» і побігли в бік вулиці Сімферопольської, після чого заховалися на території новобудови.
У зв’язку з ускладненою оперативною обстановкою під час затримання злочинців, а також відкритим застосуванням ними вогнепальної зброї за тривогою було піднято весь особовий склад апарату ДАІ Дніпропетровського міськуправління і направлено в район пам’ятника Слави для надання допомоги. Розшукуваних блокували і взяли в кільце. Їм запропонували не обтяжувати свою провину і здатися. У відповідь — постріли. Внаслідок перестрілки Магомедова було вбито. Його спільник, стріляючи у працівників міліції, побіг у бік вулиці Сімферопольської. Але на його шляху постав старший інспектор батальйону ДПС ДАІ Юрій Нечипоренко.
Вони зустрілися обличчям до обличчя — заклятий злочинець і інспектор ДАІ. Постріл із пістолета бандита не пролунав. За мить до цього Юрій зміг здогадатися про задум Саідалієва і вибити в нього з рук зброю. Ще кілька секунд — і на зап’ястях утікача вже були наручники.
