Здається, що сьогодні необхідність посилення взаємодії між законодавчою і виконавчою гілками влади усвідомлюють усі учасники цього процесу. Саме з цією метою було підписано політичну угоду між більшістю Верховної Ради України та Кабінетом Міністрів про співпрацю та солідарну відповідальність. Але для того, щоб ця взаємодія була ефективною, недостатньо лише декларативних заяв — потрібні конкретні дії.

Саме в цьому аспекті слід розглядати підписання в червні 2003 року політичної угоди про співпрацю та солідарну відповідальність між нашою депутатською групою «Народний вибір» та Державним комітетом з державного матеріального резерву України.

Хотів би нагадати, що в квітні цього року головою Держкомрезерву призначено Миколу Песоцького, кандидатуру якого запропоновано Президентові Л. Кучмі за квотою групи «Народний вибір». Отже, запропонувавши кандидатуру М. Песоцького, наша група взяла на себе відповідальність за діяльність керівництва такого стратегічно важливого органу виконавчої влади, яким є Держкомрезерв, за те, як новий голова розв’язуватиме складні питання цього інституту.

А проблем справді багато. Найболючіші з них —повернення дебіторської заборгованості, яка була сформована ще до 2002 р. та сягає 3 млрд. грн., погашення кредиторської заборгованості (майже 500 млн. грн.), припинення практики несанкціонованого використання матеріальних цінностей підприємствами, де ці цінності зберігаються, зміна принципів і методів формування мобілізаційного резерву, який ще досі спирається на інструкції радянського часу.

Але головна проблема, в цьому впевнені і депутати «Народного вибору», і керівники Держкомітету, — недосконалість законодавчої бази, яка забезпечує правове регулювання діяльності Держкомрезерву. Саме тому політична угода, яку ми підписали, передбачає плідну співпрацю, насамперед у сфері законодавчих ініціатив, і буде спрямована на вдосконалення законодавчих та нормативно-правових актів, які безпосередньо стосуються діяльності Державного комітету України з державного матеріального резерву.

Об’єктом спільної праці має стати й нова концепція державного матеріального резерву країни, яка покликана сприяти підвищенню стратегічного значення державної резервної системи. Її наріжним каменем має стати підвищення стабілізаційної функції, яку виконує Держкомрезерв. Це, у свою чергу, передбачає участь Держкомрезерву в формуванні попиту та пропозиції на базові товари, від яких залежить розвиток економіки загалом.

Позитивний результат від такої роботи важко переоцінити. Це і протистояння інфляції та ціновим зговорам, і стабільність на фінансових ринках, і антимонопольний ефект, і уникнення фінансових криз у галузях, що надто залежать від природних умов, політичних впливів чи короткочасних кон’юнктурних коливань тощо. Все це сприяє економічному зростанню країни та зменшує соціальну напруженість. Отже, Держкомрезерв покликаний захистити конкурентне середовище в Україні і стати ефективним інститутом ринкової економіки.

Наразі процес реформування Державних резервів мусить пройти кілька важливих етапів. Насамперед — наукове обґрунтування нової структури резерву та норм нагромадження матеріальних цінностей. Так, треба розв’язати найважливішу проблему — співвідношення між ризиком від невеликих запасів та зменшенням ефективності від «заморожування капіталів» у надто великих запасах. Тут не варто сліпо копіювати іноземний досвід, його потрібно творчо переосмислювати, бо українська економіка характеризується економічною наукою як нестабільна, така, в якій поки що немає механізмів ринкової саморегуляції. Слабка об’єктивна здатність економіки саморегулюватися, природно, призводить до частих диспропорцій на ринках.

По-друге, втілення нової концепції потребуватиме узгодження з податковою реформою, політикою становлення біржового ринку, інвестиційною політикою, політикою в аграрному секторі. Така координація потребує значних зусиль з боку «Народного вибору» як лобіста інтересів Держкомрезерву. Ознайомтесь з текстом угоди і ви побачите, що ми це усвідомлюємо.

По-третє, Держкомрезерв змушений пропонувати нові тактичні прийоми та методи діяльності на ринках. Імплементація цих методів — серед завдань співпраці нашої депутатської групи з Держкомрезервом.

Отже, інститут державного резерву мусить стати дієвим інструментом економічної політики — з одного боку та інструментом антикризового управління — з другого. Очевидно, що угода про співпрацю може істотно сприяти досягненню таких цілей, адже Держкомрезерв отримав можливість не тільки актуалізувати власні проблеми у Верховній Раді та цивілізовано лобіювати необхідні для ефективної роботи закони та постанови, а й додаткову можливість «бути почутим» на парламентському рівні. Для цього «Народний вибір» та Держкомрезерв планують проводити спільні наукові, політичні, інформаційні заходи й залучати ЗМІ до їх висвітлення. А що стосується нормативної підтримки діяльності Держкомрезерву, то «Народний вибір» намагатиметься сприяти цьому на всіх етапах створення законів: від спільної розробки до розгляду в комітетах та підтримки в сесійній залі. Про серйозність намірів свідчить те, що обидві сторони зобов’язалися брати участь в організаційних заходах одне одного — в колегіях Держкомрезерву та зборах і нарадах депутатської групи «Народний вибір».

Микола ГАПОЧКА, народний депутат України, співголова депутатської групи «Народний вибір».