У найвищому військовому керівництві країни триває чергова ротація. Подав у відставку Міністр оборони України генерал армії Володимир Шкідченко. Останнім часом, на жаль, армійські міністри рапортують про відставку після трагічних подій, що сталися з вини їхніх підлеглих.
У біографії Шкідченка цей рапорт не перший. Після скнилівської трагедії генерал уже хотів піти з посади. Тоді не відпустили. Його командирський час минув нині. Ймовірно, міністр готувався до цього кроку заздалегідь. Але зробив його на нараді у Президента, де обговорювали підсумки перевірки військових частин, що дислокуються у Криму. Головнокомандувач ЗС України був незадоволений не лише тим, що побачив «з тилу» під час поїздки до Севастополя, а й ходом реформи армії. Леонід Кучма звинуватив військове керівництво у дезінформації та підкреслив, що «ми маємо одну з найбільших за численністю армій у Європі і водночас одну з найменш боєздатних».
Однак, сама себе армія реформувати не в змозі. Мабуть, тому вже давно тривають розмови про цивільну людину, яка могла б очолити Збройні Сили країни. Міністр — постать політична, презентаційна. А Володимир Шкідченко, який з 1998 року обімав посаду начальника Генерального штабу ЗСУ, будучи міністром оборони, по суті, залишився начгенштабу — військовим професіоналом, який не хотів (і навіть уникав) публічності. Незважаючи на це, генерала любили і поважали у військах, він мав авторитет і на міжнародному рівні.
Коментуючи рапорт міністра оборони, голова парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков зазначив, що Шкідченко працював з повною віддачею.
— Я не можу висловити жодної претензії на його адресу щодо відношення до власних обов’язків, — сказав Георгій Крючков.
Природно, будь-яка ротація такого рівня має політичний характер. Армія попри всі її внутрішні проблеми — вельми грошовитий шматок з точки зору військової інфраструктури. Можливо, відставку генерала з міністерської вахти було спровоковано не лише незадовільним ходом військової реформи, а і його чесним ставленням до розподілу і приватизації військових об’єктів.