Мета конституційних змін — досягти докорінного підвищення ефективності влади в Україні, зазначив Леонід Кучма. Я подаю до парламенту проект закону «Про внесення змін до Конституції України». Найпереконливішим аргументом того, що реформу на порядок денний поставила сама історія, є всенародне її обговорення.

Не було формального «одобрямсу», а була дискусія сотень тисяч людей, яким небайдужа доля власної країни.
По суті законопроекту.
Перше. У новому проекті я знімаю пропозицію про запровадження в Україні двопалатного парламенту. Хоча я не переглядаю свого переконання щодо необхідності верхньої палати, як, насамперед, виразника інтересів регіонів.
Друге. Оскільки не запроваджується друга палата, можна погодитися зі збереженням нинішньої кількості народних депутатів.
Третє. Я відмовляюсь від норми прямого прийняття законів всенародним референдумом. Саме ці три «точки зіткнення» стали найдискусійнішими між Президентом та його опонентами. Але ми не мали права далі займатися перетягуванням каната і тупцювати на місці, тому я зняв ці бар’єри. Водночас розраховую на компроміс з боку парламенту щодо пропозицій, які я подаю в оновленому проекті.
Ключове питання — порядок формування уряду.
Прем’єр-міністр України призначається парламентом. Його кандидатура вноситься Президентом за пропозицією політичних партій, які сформували постійно діючу більшість, після консультацій з її учасниками. Верховною Радою України призначаються й члени Кабінету Міністрів. Глава держави є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, прав і свобод громадян, Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, представником держави на міжнародній арені. Він не може не мати відповідних важелів для здійснення своїх конституційних повноважень.
Тому за Президентом залишається призначення таких членів уряду, як Міністр закордонних справ, Міністр оборони, Міністр внутрішніх справ. Президент призначає також керівників Державної податкової адміністрації, Державної митної служби, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону. Наголошую: Президентові кандидатури на призначення подає Прем’єр-міністр.
Кабінету Міністрів передаються повноваження призначати керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів.
З такої конструкційної побудови цілком логічно випливає — як складова частина класичної демократичної формули стримувань і противаг — право Президента України розпускати парламент:
— якщо у Верховній Раді протягом одного місяця не буде сформовано постійно діючу більшість від конституційного складу парламенту;
— якщо протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано персональний склад уряду;
— якщо до 1 грудня парламент не затвердить Державний бюджет України на наступний рік.
Україні потрібен стабільний виборчий цикл. Ми не можемо тільки те й робити, що проводити вибори, які тривають вічно. З позицій суспільних — це виснажливо, а з позицій фінансових — також проблема. Я вважаю, що вибори мають проводитися раз на п’ять років. При цьому я неодноразово підкреслював і ще раз наголошую: наступні президентські вибори мають відбутися у 2004 році. Щодо питання, з якого саме часу слід перейти до проведення виборів Президента, парламенту та органів місцевого врядування впродовж одного року, то його має вирішити Верховна Рада, заявив Президент України Леонід Кучма.