Ми надійно «підсіли»на імпорт колоскових
Сталося те, що мало статися. Україна, ще в першому кварталі аутсайдер серед країн, які імпортують казахстанську продовольчу пшеницю, тепер надійно утримує другу, після Йорданії, позицію. Якщо за перші три місяці із цієї дружньої держави було ввезено 46,4 тисячі тонн хлібних зерен, то за станом на 10 червня обсяги імпорту вже становлять понад 312 тисяч тонн. І, кажуть експерти, добрий початок — половина діла.
Картинки того, що відбувалося донедавна на ланах, намальовані навіть у стінах Мінагрополітики, схожі на кіношні «ужастики»: через сильні морози і зледеніння посівів внаслідок перепаду температур загинуло 4,5 млн. га озимини із посіяних 8,4 млн. га. Крім того, також через негоду, аграрії запізнилися з початком посівних робіт навесні цього року на 20—30 днів, що призведе до недобору врожаю зерна. Власне, до цього переліку можна приписати і посушливе літо, і такий непогодний чинник, як зношеність зернозбиральних комбайнів — деякі більше гублять колоскових, ніж збирають.
Підлив масла у вогонь Гідрометцентр, де також занепокоїлися станом посівів, і цю інформацію час від часу обнародують (лишається тільки повідомляти її разом з прогнозом погоди). Так от, за даними метеорологічних досліджень, на кінець першої декади червня посіви озимих зернових практично в усьому південно-східному регіоні перебувають в незадовільному стані: у Криму, Кіровоградській, Запорізькій, Сумській, Херсонській, Донецькій, Миколаївській, Полтавській, Дніпропетровській, Харківській областях. У Київській області загинуло 90 відсотків озимини. В задовільному і хорошому стані культура лише на території Львівської, Волинської, півночі Тернопільської, деяких районах Житомирської областей. Згідно з тими самими дослідженнями, на більшій частині території Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської, Полтавської областей стан посівів оцінюють як критичний. З ярими набагато краще. У загальнодержавному масштабі лише 70 відсотків посівів — у задовільному стані.
У зв’язку з кризовою ситуацією, що склалася у сільському господарстві, багато областей напряму налагоджують зернові контакти з Казахстаном. Нещодавно про необхідність купувати там колоскові заявила Херсонщина. Області, повідомляється на сайті ОДА, для внутрішніх потреб потрібно 160 тисяч тонн зерна, однак через несприятливі умови — до зимової негоди і весняної посухи додалася ще й сарана, — за розрахунками аграрників, його зберуть не більш як 70 тисяч.
А в Запорізькій облдержадміністрації вийшли з пропозицією укласти про закупівлю колоскових міжурядову угоду між Україною і Казахстаном. У цьому разі, мовляв, кабмінівські структури могли б встановити загальні правила. Зокрема, доцільно переглянути митні збори на ввезення зерна. А самостійні, щодо імпорту, дії кожної з областей дають підстави для накручування та збільшення цін.
Висловив стурбованість долею майбутнього врожаю і Прем’єр-міністр Віктор Янукович. Виступаючи на селекторній нараді з питань ситуації, що склалася в АПК, він закликав керівників областей, де з колосковими не склалося, розглядати зерно нового врожаю передусім як насіннєвий матеріал, а вже потім як продовольчий ресурс. За прогнозами, великий відсоток господарств залишиться без насіння на осінній засів. Тому уряд збирається взяти це питання під контроль і вже днями повідомити, в яких областях України можна буде закуповувати насіння. Мало того, за кожною із областей закріплять покупця, щоб не допустити хаосу на ринку посівного матеріалу. Певну партію насіння також сформують, за дорученням уряду, Держрезерв і Державний насіннєвий фонд. А керівники областей, наголосив прем’єр, нестимуть персональну відповідальність за організацію cівби озимих культур на запланованих площах, бо осіння посівна кампанія має забезпечити продовольчу безпеку держави в 2004—2005 роках.
