Зіньківський школяр Володимир Леонов у присутності школярів, викладачів і гостей спортивного свята за три години 32 хвилини виконав вправу на перекладині «підйом переворотом в упор» 1013 раз, тим самим перевершив попереднє досягнення на десять разів. Це засвідчено відповідним протоколом і занесено до списку рекордів школи. Про це навіть повідомила районна газета, але сенсація світового масштабу тривалий час так і залишалася подією місцевого значення...
За містечковою версією, «історія питання» така. Років зо два тому син місцевого священика одинадцятикласник Василь Бабич встановив абсолютний рекорд школи — 102 підйоми переворотом, і всі вважали, що досягнення протримається довго. А ще в школі пишалися земляком Олександром Кулінічем, який свого часу на флотській службі виконав цю вправу 300 разів! Та, покопирсавшись у літературі, дізналися, що офіційним рекордсменом Книги рекордів Гіннесса є росіянин Борис Греднєв, який ще у 1991 році за 2 години 43 хвилини здійснив підйом переворотом 802 рази. Рекорд протримався десять років, доки в 2001 році всеукраїнські газети повідомили, що курсант Одеського інституту сухопутних військ Михайло Доцяк за 4 години 59 хвилин «перевернувся» на турніку 1003 рази!..
Фізично розвинутий, досить амбітний і впертий Володимир Леонов спершу хотів побити рекорд свого друга, який підтягнувся 50 разів. Це було два роки тому. Встановили з батьком на подвір’ї турнік, і син став тренуватися. Сподобалося. Спочатку виконав вправу 15 разів, наступного дня — 20, потім більше — додавав з кожним днем. Як дійшов до 400, то повірив, що зможе показати високий результат. І став тренуватися по 3—4 години поспіль. Батьки навіть злякалися, просили зупинитися, бо вважали, що це небезпечно. Та Володя вже загорівся...
Директор НВК №1 Зінькова Олександр Путря, дізнавшись про наміри свого одинадцятикласника, не дуже й повірив, що хлопець так добре підготовлений. Та, побувавши на тренуванні, вирішив — треба серйозно підготуватися. Розробили спеціальні умови, де визначили, скільки можна відпочивати на поперечині, що вважати закінченням вправи тощо.
— Перед рекордом я трохи хвилювався. Та коли вхопився за перекладину, все минуло. Щоб не натирати руки, вирішив одягти рукавички, такі, знаєте, як для роботи на городі. Припас їх дві пари. Десь після 600-го перевороту відчув, що на долонях з’явилися дірки. Тоді повис на животі й змінив рукавички, це був найдовший перепочинок, бо, за правилами, я не мав права опускатися на землю. Далі все виконував автоматично... Зупинився, коли хлопці стали кричати «Годі!». Мабуть, їм уже набридло. Я запитав, скільки разів зробив? Сказали, що 1013, і я вирішив зупинитися. Але наостанок зробив підйом силою. Коли став на мат, підкосилися ноги. Хвилин 20 лежав на спині й тільки тоді зрозумів, як я втомився. Але потім усе було нормально. Навіть пішки додому дійшов...
Спершу сенсації «не надали особливого значення» навіть в обласному спортивному відомстві. Та після розкрутки у пресі Володя Леонов став знаменитістю, чому сам герой немало подивований. Як, власне, і шкільне керівництво. Директор і його дружина Галина (учитель фізкультури) — палкі пропагандисти спорту, вважають, що саме достойне викладання в школі фізичного виховання стало поштовхом до встановлення світового рекорду. А загалом у школі є багато спортивних учнів і перемог, якими пишаються в районі та області. До речі, донька Путрів Олена — майстер спорту, чемпіонка країни, член національної збірної країни з гандболу... Тепер подружжя всю душу вкладають у своїх вихованців....
Нині Володимир Леонов переймається більше випускними іспитами і вступом до вузу, а не своєю присутністю в Книзі рекордів Гіннесса. «А якщо це комусь потрібно, то я можу перевернутися і більше разів. Ось тільки хай попередять хоча б за місяць перед тим, як комісія приїде. Бо до цього треба готуватися...», — сказав на прощання.
Полтавська область.