Севастополю — 220 років
— викарбувано на пам’ятнику Казарському, що встановлено на Матроському бульварі Севастополя (на знімку). Капітан-лейтенант Олександр Іванович Казарський навічно ввійшов у історію Севастополя і флоту як хоробрий, рішучий, з міцним характером офіцер — командир безстрашної команди брига «Меркурій». В указі Государя Імператора від 29 липня 1829 року сказано: «32 флотского экипажа 18-пушечному бригу «Меркурий» за славные подвиги с двумя неприятельскими кораблями дарован флаг со знамением св. великомученика и Победоносца Георгия. Мы желаем, дабы память беспримернаго дела сего сохранилась до позднейших времен. Вследствие сего повелеваем вам распорядиться: когда бриг сей приходит в неспособность продолжать более служение на море, построить по одному с ним чертежу и совершенным с ним сходством во всем другое такое же судно, наименовав его «Меркурий»... Когда же и сие судно станет приходить в ветхость, заменить его другим новым, по тому же чертежу построенным. Мы желаем, дабы память знаменитых заслуг команды брига «Меркурий» никогда во флоте не исчезала, а, переходя из рода в род на вечные времена, служила примером потомству. Николай І».
Михайло Васильович Макареєв, завідувач наукової книгарні музею Чорноморського флоту, про цей подвиг написав книжку, зібравши всі документи, спогади, що стосувалися «Меркурія». Бриг було побудовано 1819 року з кримського дуба в Севастопольському адміралтействі, що започаткувало нинішній Севморзавод, який цими днями також відзначає своє 220-річчя. У тому бою з турками 14 (26) травня 1829 р., що тривав п’ять з половиною годин, із 115 членів екіпажу загинуло шість. Бриг отримав 300 пробоїн, але вистояв проти 110-гарматного і 74-гарматного кораблів неприятеля, хоча на самому «Меркурії» гармат було лише 18(!). Англійський історик Ф. Джейн з приводу цього бою писав: «Абсолютно неможливо, щоб таке маленьке судно, як «Меркурій», вивело з ладу два лінійні кораблі». Мужністю, військовим вишколом моряків Російської імперії захоплювався весь світ.
Нечуваний подвиг Казарського і його команди було відзначено довічною пенсією кожному члену екіпажу у розмірі місячного жалування: матросам — від 8 до 24 карбованців, ст. фельдшеру — 45; перекладачу, жителю Севастополя Федору Папнуто, який знав українську, російську, грецьку і турецьку мови, — 60 карбованців; офіцерам — від 250 до 720, залежно від чину і посади. Сам Казарський не лише пенсію в 780 карбованців отримав, а й був удостоєний звання флігель-ад’ютанта Його Імператорської Величності.
1834 року на пропозицію адмірала Лазарева, за проектом академіка архітектури Олександра Брюллова, брата відомого художника Карла Брюллова, було зведено пам’ятник Казарському — перший пам’ятник Севастополя. А от копія брига до наших днів, на жаль, не збереглася.
Нині в Севастополі понад 2000 історичних, археологічних, культурно-художніх, природних пам’яток. У всьому світі відомий Пам’ятник потопленим кораблям, а от про перший згадують нечасто. Мало хто знає і про пам’ятник матросу Ігнатію Шевченку, який власним тілом затулив від ворожих куль лейтенанта Бірюльова. Цей історичний епізод знайшов своє відображення у панорамі «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.». Вперше в історії Російської імперії простого матроса, який врятував свого командира, було удостоєно честі залишитися в пам’яті нащадків монументом, який установили 1892 року. Пізніше його було зруйновано, вдруге матроса, який героїчно загинув, увічнили, спорудивши йому погруддя на третьому бастіоні 20 років тому.
Пам’ятник матросу Кішці з Вінниці, який також воював під командуванням Бірюльова, але залишився живий, відомий краще. Може, тому, що збудований вже за радянських часів: 1956 року. У місті є вулиці, що носять імена героїв першої оборони Севастополя.
Видання
На зламі тисячоліть
Так називається нова книжка, видання якої приурочено до 220-ї річниці з дня заснування міста. Презентація енциклопедичного довідника відбудеться в день святкування ювілею — 14 червня.
В цьому фоліанті згадано більш як чотири тисячі прізвищ севастопольців, які залишили слід в історії міста. В одинадцяти розділах відображено історію, політичне, економічне та культурне життя Севастополя за останні 20 років. У новому виданні вміщено матеріали про те, як місто пережило політичні потрясіння перебудови, ГКЧП, розпад СРСР, поділ Чорноморського флоту, становлення самостійної Української держави. Авторський колектив книжки — понад 60 осіб. Серед них науковці, музейні працівники, письменники, журналісти, чиновники різних рівнів. Довідкове видання буде чудовим подарунком гостям Севастополя, і вже сьогодні очевидно, що наклад десять тисяч екземплярів навряд чи задовольнить попит на унікальну книжку. На повноколірне, сімсотсторінкове видання в суперобкладинці вагою майже три кілограми із міського бюджету не витрачено жодної гривні, все оплатили спонсори.
Світлана КАЛИНОВСЬКА.
