Прогноз щодо майбутнього врожаю озимих зернових продовжує танути під пекучим сонячним промінням. За попередніми даними, останній не перевищить 6 мільйонів тонн, хоча ще наприкінці травня передбачали на 200 тонн тисяч більше. Таке поспішне зменшення пов’язано із посушливим літом: чимало посівів cкошено на корм через, як коментують у Гідрометцентрі, «відсутність прийнятного врожаю». А врожайність гектара, очікується, становитиме 17 центнерів.
Яким неурожайним буде цей рік, можна судити, якщо підняти торішню статистику. Озимих зернових тоді намолотили більш як 20 мільйонів тонн, а з одного га брали в середньому 30 центнерів. Звідси запитання: чи вистачить запасів пшениці до урожаю-2004? Адже саме озимі дають основний приріст до загальної скарбнички хлібних культур. До того же чимала частина зібраного піде на насіння на майбутній рік. У Мінагрополітики кажуть, що з приводу продовольчої безпеки хвилюватися не варто. Загальний баланс зернових наженемо за рахунок ярих, передусім кукурудзи.
Кукурудза кукурудзою, але для випікання короваю вона малопридатна. Тому цілком можна припустити, що Україна стане активним покупцем колоскових. Процес уже пішов: у квітні до країни було завезено 116,5 тисячі тонн товарної пшениці. Таку сумну тенденцію визначають невелика пропозиція цих товарів на внутрішньому ринку та зростання внутрішніх цін.
Ще один маловтішний вердикт: ціни на коровай після збирання, ймовірно, все-таки поповзуть угору. У Верховній Раді вже відреагували на таку перспективу законодавчою ініціативою. Комітет ВР з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламентові прийняти в першому читанні відповідний законопроект. Згідно з ним пропоновано встановити мораторій на підвищення цін на хліб і хлібопродукти доти, доки мінімальна зарплата і пенсія не досягнуть рівня прожиткового мінімуму і не зросте купівельна спроможність більшості населення.
