Селищу Острожець виповнюється 375 років
Укотре ловлю себе на думці, що кожне село має свій шарм і свої проблеми. Ось і селище Острожець, що в Млинівському районі, яке свого часу мало статус районного центру і якому 29 червня виповнюється 375 років, не вкладається в рамки якогось шаблону. Воно привабливе для солідних інвесторів, таких, як, скажімо, агрофірма «КамАЗ-Агро», яке взяло в оренду паї і успішно господарює, даючи роботу сотням людей. Тут широко розвинута соціальна інфраструктура, в якій залучено чимало людей. Дехто з мешканців селища їздить на роботу до Луцька, за півтора десятка кілометрів. У селищі тридцять шість осіб займаються підприємницькою діяльністю. А тому, на відміну від інших сіл, тут нема проблеми безробіття. А схожість Острожця з іншими селами хіба тільки в тому, що тут люди теж тяжко трудяться на землі. Доглянуті городи — свідчення того. Та й сам острожецький селищний голова Олег Пархомей, вчитель за спеціальністю, має до двох гектарів землі, яка тут родюча.
— Вирощую картоплю, цукрові буряки, — розповідає він. — Обробляю гектари технікою. Застосовую гербіциди, щоб дружина з донькою не гнули спини, виполюючи бур’яни. Зрештою, це в деякій мірі спонукало мене до створення комунального підприємства. Адже землю мої односельчани люблять, та не в кожного є власний кінь чи трактор, щоб обробити сотки. Хоча за останні роки почали їх прикуповувати. Для інвалідів війни та учасників бойових дій запровадили 50-відсоткову знижку на тарифи.
Селищний голова назвав ще й інші причини для створення комунального підприємства:
— У містах є спеціальна служба, яка займається прибиранням вулиць населених пунктів. А село ніби й не потрібно прибирати, впорядковувати, бо коштів на це в бюджеті не передбачено. Ось я й подумав: а чому б ці функції не перекласти на комунальне підприємство? Ви самі бачите, що порядок на вулицях ще далекий від ідеалу. А було ще гірше. Коли мене обрали на цю посаду, у селищі нарахував 68 стихійних сміттєзвалищ, куди роками звозили різний непотріб (я народився і виріс в Острожці, а тому знаю всі його закутки). Тепер і в цьому з допомогою наших сільських комунальників навели лад. Люди замовляють причіп, ми його залишаємо на вулиці, в нього зносять сміття, а потім вивозимо його. До того ж ця послуга безплатна. А затрати на пальне для техніки (а КП має три трактори, причепи, необхідний причіпний сільгоспінвентар) комунальникам покриваємо за рахунок коштів, одержаних від самооподаткування. Сходка громади селища вирішила, що він становитиме на рік по гривні з особи.
В Острожці була проблема з водопостачанням. У селі вісім свердловин, і всі — у різних господарів. Тому окремі вулиці мали перебої з водопостачанням, а коли збанкрутував місцевий консервний завод, автоматично виникла проблема із функціонуванням свердловини, яка йому належала і яка живила певну кількість вулиць.
— Я провів переговори з власниками свердловин про передачу їх у власність територіальної громади, — продовжує острожецький селищний голова. — Отож ми змогли б вирішити дві проблеми: надійного водопостачання і єдиних тарифів за використану воду, які досі були неоднакові в різних куточках селища. Поки що нам вдалося прийняти три свердловини, на черзі — ще дві. Відповідно всі клопоти з утримання та ремонту водогонів знову-таки взяло на себе комунальне підприємство...
На балансі селищної ради дитячий садок, бібліотека (до речі, у селі їх дві: одна в підпорядкуванні відділу культури, друга — сільська, яка фінансується з місцевого бюджету), спортивний клуб тощо. Ремонт у них теж проводить будівельна бригада КП, — каже Олег Пархомей. — Віднедавна вона почала виготовляти ще й тротуарну плитку, яку реалізовуватиме населенню і розраховує на прибутки.
Комунальне підприємство має і свою перукарню — досі люди стриглись на дому. Перукар пройшов навчання через центр зайнятості, тепер там навчається закрійниця, бо плануємо, щоб комунальне підприємство мало ще й ательє з пошиття одягу.
Звичайно, про високі прибутки комунальників говорити поки що передчасно. Воно створене не так давно, пік на послуги припадає саме на теплі пори року, коли потрібно обробляти городи. А загалом у КП працевлаштовано 19 осіб, з них сім — за рахунок дотаційних робочих місць, тобто зекономлені на заробітній платі кошти можна пускати на розвиток підприємства, що й робимо. Хочемо купити нову техніку, — розповідає селищний голова. — А в намітках — перекласти на плечі комунальників рибне господарство. Для цього хочемо передати їм два ставки загальною площею 72 гектари.
