Про цей епізод з гастролей Болгарією зразкового дитячого духового оркестру «Смига» з однойменного селища, що в Дубнівському районі, розповів голова Дубнівської районної ради Василь Мамчур:
— Тоді оркестром опікувався Смизький деревообробний комбінат, який я свого часу очолював. Отож разом з юними музикантами виїхав до болгарського містечка Білоградчик. Діти грали так майстерно, що майже всі жителі зійшлися на центральний майдан. А наступного дня в магазинах не було хліба. «І ми хотіли послухати таку чудову музику!» — виправдовувались пекарі.
Виступи цього самобутнього й унікального дитячого колективу збирали чималі гурти і в столиці, і в зарубіжних країнах. Без «Смиги» не обходиться жодне торжество в Рівному, Дубно, в області. Начальник управління культури Рівненської облдержадміністрації Ярослав Мельник сказав:
— В Україні ледве набереться з десяток таких колективів, як зразковий дитячий духовий оркестр «Смига». На мою думку, тут склалися всі умови для того, щоб на його базі створити школу духової музики. І я дуже прошу, щоб керівники району, а також ті, від кого залежить реалізація цього задуму, виявили розуміння і підтримали цю ідею. Ми теж усіляко цьому сприятимемо і допомагатимемо.
Річ у тому, що, на відміну від, скажімо, такого оркестру із села Любомирки Рівненського району, який добирає собі музикантів із учнів місцевої музичної школи, у «Смизі» Василь Гайдайчук разом з дружиною і помічником Галиною самі плекають юні обдарування. Тобто вчать гри на музичних інструментах, бо музичної школи, на жаль, у селищі немає. Пані Галина опікується початківцями — сопілкарями, а навчання решти взяв на себе пан Василь. Батьки юних музикантів дуже задоволені, що їхні діти так змістовно проводять вільний час. І при цьому за навчання дітей нічого не треба платити. Щоправда, не всім це було б по кишені: після того, як збанкрутував Смизький ДОК (а немало сімей заробляли свій бюджет на цьому комбінаті), який багато років фінансово підтримував ще й дитячий оркестр, чимало з них залишилися без роботи.
— У нашого Василя Даниловича багато терпіння. А ще він — дуже добра людина. Тому ми його дуже любимо і поважаємо, із задоволенням ходимо на репетиції, виступаємо в оркестрі, — в один голос заявляють юні флейтистки Оксана Бадаліс і Наталя Петрук. Це тепер, коли оркестр відбувся, коли чуєш, як віртуозно юні музиканти виконують твори, які не часто є у репертуарі дорослих оркестрів (а це уривок з опери Оффенбаха «Орфей», Мусоргського «Богатирські ворота», Чайковського «Іспанський танець», увертюра до опери Россіні «Регіна», гопак з балету Хачатуряна «Гаяне» та інші), не хочеться думати про ті терни та труднощі, через які пройшов цей колектив за роки свого становлення.
— Я приїхав до Смиги після училища лише з посудом і нотами, — згадує Василь Гайдайчук. — Нікого не знав. Спочатку до оркестру залучив дванадцятьох дітей.
З роками оркестр став таким, яким ми бачимо його сьогодні. І багато людей доклали до цього праці. Крім керівників згаданого ДОКу, проблемами дитячого колективу переймався і колишній голова Дубнівської райдержадміністрації Аркадій Ревенко, який узяв його під своє «крило». Новий керівник району Валерій Богуцький продовжує справу свого попередника. Щороку з районного бюджету на утримання оркестру виділяють 50 тисяч гривень. Залучають і спонсорські кошти.
— У мене таке враження, що у Смизі батьки лягають спати з нотами під подушками, — пожартував найближчий сусід смижан директор Мирогощанського радгоспу-технікуму, депутат Рівненської обласної ради Станіслав Маніковський. — А якщо серйозно, то у Смизі, на мою думку, два унікальні явища: діти та керівник оркестру Василь Гайдайчук.
Справді, саме завдяки подружжю Гайдайчуків це невеличке селище із трохи більш як тритисячним населенням перетворилося на центр духової музики. Про Смигу знають в Україні саме за його оркестром. До нього залучено більш як 145 дітей, а загалом за тридцять років існування через нього пройшли 328 випускників.