— Нарешті жителі сіл Більська Воля та Кідри знайшли спосіб пристойно заробляти, а відтак уже не виживати, а гідно жити, — розповідає голова Володимирецької районної ради Петро Мартинюк. — Щоправда, ті заробітки даються важкою працею. Цією копіткою, але прибутковою справою займаються переважно багатодітні родини, де не бракує роботящих рук.
Петро Степанович мав на увазі те, що мешканці згаданих сіл упродовж останніх трьох років активно долучилися до вирощування овочів у теплицях — переважно огірків, а помідори та інші овочі — це вже для власного вжитку. І відвели під парники чимало соток своїх городів. У Більській Волі з населенням 2,7 тисячі чоловік під 300 теплицями близько 16 гектарів, у Кідрах, де мешкає більше 2 тисяч душ, — під 250 теплицями 12,5 гектара. І добре напрактикувались у цій новій для поліських сіл справі: з кожної сотки за сезон знімають від 500 до 800 кілограмів екологічно чистих, вирощених на природних добривах огірків.
Помиляється той, хто вважає поліщуків непідприємливими. Вони добре порахували, який приварок до сімейного бюджету (а в селах на Поліссі високий рівень безробіття, тож і «доходи» відповідні) можуть дати картопляна й огіркова сотки. Тим часом біля обох треба гнути спину. Тож, узявши в руки олівець, селяни підрахували, що коли вже докладати працю, то мати з того зиск. І мають, бо дедалі більше людей долучається до роботи в теплицях. Ось і тепер, коли бракує вітамінів і в містах великий попит на огірки та зелень, сім’я в середньому щодня продає від 20 до 30 кілограмів огірків по ціні до 4 гривень за кіло.
Перші теплиці з’явились у мешканця Більської Волі Степана Черевача. Під ними — двадцять соток. Їх він доглядав з дружиною, п’ятьма дітьми і сестрою.
Так само всією великою сім’єю вирощував тепличні огірки і його односелець Яків Ковтунник. Щоправда, майже всі діти з плином часу розлетілися по своїх гніздах, тож тепер тепличний клопіт на главі сім’ї, його дружині Катерині Андріївні та дочці Валентині. Але цікаво, що діти прихопили із собою досвід, а також бажання і самим зайнятися цією справою. Так, сини Якова Семеновича Степан разом з вісьмома дітьми, Анатолій із сімома, доньки Ольга і Галина, в яких троє і шестеро дітей, пораються тепер вже у власних теплицях. Тобто в огірковому бізнесі зайнята вся династія Ковтунників.
Найголовнішим він став у двох згаданих селах. Ще одним годувальником залишається ліс. Поліщуки непогано заробляють на грибах і ягодах. Але все це — тяжка праця, тож навіть діти тут знають ціну заробленій потом і мозолями копійці.