Оновлена станція Ходорів отримала на урочистих «входинах» букет освідчень у любові
Згідно з комплексною програмою Укрзалізниці оновлено вже стільки станцій, вокзалів, рухомого складу, що їхнє «друге дихання» мало б стати буденною подією. Однак щоразу урочисто грають музики, збирається на свято вся громада, і залізничники знову й знову чують освідчення в любові і вдячності. Так було і цього разу...
Місто Ходорів, здавалось би, мало всі закономірні підстави перетворитися на загумінковий провінційний населений пункт. Свого часу Ходорів позбувся статусу райцентру, останніми роками, по суті, перестав працювати знаменитий колись цукровий завод, який забезпечував рафінадом весь Радянський Союз. Занепали м’ясокомбінат, завод «Поліграфмаш», і все ж місто гонорово тримає марку «розсадника еліти». А результати — у наявності: місто — з його дорогами, інфраструктурою, фасадами, впорядкованим парком і цвинтарем, — мов великодня писанка. Коштів бракує, зате є працьовиті руки і бажання зберегти міцний дух міста. Відтак залізничникам легко було співпрацювати з міським головою Олегом Коцовським, добрим господарем, котрого громада уже втретє обрала на цю посаду.
— Немає кращого, ніж рідне, — сказав він, вітаючи ходорівчан і залізничників зі святом.
У цій ключовій фразі — сенс усього того, чим живе місто й оновлена станція Ходорів. Залізничники внесли важливий акцент у життя міста ще багато років тому. Станція майже півтора століття є важливим залізничним вузлом, звідки ведуть дороги до Львова, Тернополя, Івано-Франківська. Звідси розпочиналася стезя відомих в Україні митців і політиків: братів Горинів, подружжя Калинців, народного художника України Зеновія Кецала. Митець подарував з нагоди свята свої картини місту і залізничникам. Народний депутат України Ігор Осташ, який прибув на свято у свій округ, відгукнувся добрим словом про високий громадянський дух ходорівчан.
Міський голова від імені громади пообіцяв першому заступникові начальника Львівської залізниці Леонідові Ткачуку, начальникові Львівської дирекції залізничних перевезень Ярославові Федаку зберегти ошатну, реконструйовану за євростандартами споруду вокзалу. Для начальника станції Ігоря Голомші реконструкція вокзалу, колій і платформ стала «хрещенням» на цій посаді. У квитковій касі впроваджено систему «Експрес», і тепер на маленькій станції можна без проблем придбати квитки на поїзди далекого сполучення. До слова, залізничники відремонтували і житловий будинок навпроти станції, щоб не було дисонансу.
Кажуть, станція Ходорів має унікальну здатність... продовжувати життя. У цьому нас запевняв 72-річний Микола Легкий, який від 1955 до 1991 року працював черговим по вокзалу, зустрічав і проводжав поїзди. І в мене защеміло серце, коли дивилася в його сяючі очі. Згадала свого вуйка — Йосифа Федоришина, який працював тут черговим по переїзду. Він прожив понад 90 років, відійшов у кращі світи з тихою молитвою і спогадами про станцію Ходорів — «найкраще місце на землі».
Багато зусиль і часточку душі вклав у реконструкцію станції ходорівчанин, начальник служби будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд Теодор Гулей. Його робочий день розпочинається рано-вранці і завершується пізно ввечері. Але такий темпоритм лише додає снаги.
— Я це люблю, — скромно зізнався він.
І справді, немає кращого, ніж рідне...
Львівська область.
