Початок цієї історії такий. Четверо чоловіків — два американці, канадець і аргентинець — звернулися до правоохоронних органів своїх країн, а також до Федерального Бюро Розслідувань і Служби безпеки України із скаргою... на українських жінок.
Любов під копірку
Причини образ на наших красунь, на погляд заявників, були досить аргументовані. 35-річний канадець, приміром, розповів таке.
Через агентство «Іnternatіonal Communіcatіon» він протягом двох місяців листувався в Інтернеті з якоюсь луганчанкою, розраховуючи на серйозні стосунки з нею. І не тільки посилав їй листи, а й гроші, хоча остання обставина його трохи насторожувала. Одного разу цей канадець на ім’я Стівен отримав від своєї заочної подружки послання, яке змусило його серйозно замислитися. Судячи з усього, воно призначалося не йому, а якійсь третій (а можливо, і четвертій особі). Ображений таким ставленням до себе, Стівен вирішив перевірити: чи не переслідують дівчата, які працюють через фірму «Іnternatіonal», підступну мету — виманювати гроші у наївних іноземців? І зробив ось що: написав листа ще одній мешканці Луганська, котра теж користувалася послугами названої фірми. Отримана незабаром відповідь була абсолютно ідентична листові, що надійшов від Тетяни — попередньої подружки з листування. Але оскільки з Танею у Стівена вже склалися якісь стосунки, хай навіть заочні, то він продовжував листуватися, гадаючи, що, найпевніше, звинувачення варто відправити на адресу самої фірми. Згодом він заспокоївся, адже Тетяна писала такі чудові листи. «Дівчина з поглядом янгола, мрія плейбоя» —писав про неї Стівен. Грошей Таня не просила, але одного разу прозоро натякнула, що хотіла б вивчати англійську мову, але ось коштів на навчання немає. Стівен сам запропонував своїй заочній подружці заплатити за курс навчання. Через деякий час Таня вже без будь-яких натяків попросила 70 доларів на лікування зубів. Стівену це не сподобалося, але гроші він переказав.
Вони спілкувалися через Інтернет практично кожного дня, а крім цього, ще й телефонували одне одному. Щоправда, телефону в Тані не було, тому вона дзвонила із офіса фірми. За дзвінки, як і за Інтернет, платив Стівен. Пізніше він вирішив, що в його подружки-заочниці має бути свій телефон, тому подарував їй «мобілку». А ще купив золоті сережки, заплатив за якісь залізничні витрати. Стівен будував серйозні плани на майбутнє, тому вирішив приїхати до Луганська, поспілкуватися з Тетяною, познайомитися з її родиною, а там — як знати, можливо, після цього закінчиться його холостяцьке життя?
Сім’я зустріла іноземного жениха дуже привітно. Але Стівену багато чого не сподобалося. По-перше, Тетяна постійно потрошила його кишені, їй весь час потрібні були гроші. Крім того, Стівен зрозумів, що його подруга чимало брехала в листах. «Якщо раніше вона казала, що її батьки — трудяги і дуже багато для неї зробили, — пише канадець, — то я з’ясував, що ніхто у родині не працює. Й узагалі незрозуміло, на які кошти вони живуть. Безліч нестиковок з тим, що Тетяна повідомляла мені через Інтернет, і тим, що я побачив на власні очі». Одне слово, Стівен повернувся до Канади повний розчарувань і образ. До того ж почуття були настільки глибокі, що він вирішив розірвати стосунки з Танею. «У тебе надто великі забаганки. Мені не потрібна маленька дівчинка, з котрою доведеться няньчитися». Але справжній удар Стівен отримав через кілька днів, коли дізнався, що Тетяна листувалася ще й з аргентинцем, до того ж писала йому те саме, що й «любому Стівену». Під копірку. Мало того, цей жених також приїжджав до Луганська. Тільки за два тижні до нього.
«У мене були серйозні наміри одружитися з нею, — пише канадець. — Але тепер з цим покінчено, лишень хотів би дізнатися, хто оплатить мої витрати? Я промарнував на неї у цілому 6 300 канадських доларів. Упевнений, що віза і канадський паспорт — це все, що їй було потрібно, і в будь-якому разі я програв би». Стівен не хоче залишати все так, як є. «Якщо тільки я знайду ще хоча б двох ошуканих людей, ми об’єднаємося і вживатимемо заходів проти Тетяни і «Іnternatіonal». Можливо, ми уторуємо шлях, щоб очистити Луганськ, відомий, як місто аферистів.
Не шукайте в Інтернеті «других половин»
Співробітники Управління СБУ в Луганській області, зацікавившись фірмою «Іnternatіonal Communіca-tіon», з’ясували дуже цікаві механізми її діяльності. Річ не в тому, що дівчата листувалися одразу з кількома іноземними женихами, рекомендуючись такою собі «мрією плейбоя». Це не заборонено, врешті-решт. А ось те, чим займалася фірма, підпадає під статтю закону. Виявлено випадки, коли її співробітники, виловивши з Інтернету фотографії дівчат і їхню інформацію, присвоювали право без їхнього відома говорити від їхнього імені та розміщати інформацію, де хотіли. Мало того, випрошували гроші та присвоювали їх. Приміром, на одній такій клієнтці 2002 року фірма «заробила» майже 10 тис. доларів «гуманітарної допомоги». Тож розібратися важко, чи сама заочниця виканючувала гроші, чи чужі люди під її ім’ям.
— Як ми з’ясували, фірмою було розроблено цілу методику видурювання грошей у іноземних громадян, — коментує начальник підрозділу УСБУ в Луганській області Юрій Кропивін. — ЇЇ було продумано і з точки зору чоловічої психології, і з урахуванням законослухняного західного менталітету. Складалася вона з кількох етапів. Спочатку потрібно захопити чоловіка. На міжнародних сайтах розміщували фото вродливих молодих дівчат (з жінками старшими 30 років фірма не працювала). Перші листи, що їх отримував іноземець, який хотів познайомитися з красунею, були дуже милі та невинні, йшлося в них саме про те, що бажав би прочитати чоловік, котрий шукає свою «другу половинку». Згодом проводили перевірку на платоспроможність. Дівчина починала натякати, що погано знає англійську, що не має власного доступу до Інтернету і змушена користуватися послугами агентства, що платити за це повідомлення уже не має змоги. Потім іноземець отримував листа від фірми з повідомленням, що їхня клієнтка не може сама платити за Інтернет-послуги. Якщо іноземець погоджувався заплатити за листування, дівчина чи хтось інший посилали йому зворушливого листа з вдячністю. Теплі, щирі слова мали розчулити навіть несосвітенних скептиків. А потім з дівчиною починали відбуватися найрізноманітніші нещастя: ламався комп’ютер, губився гаманець, занедужувала бабуся. Одне слово, що завгодно, тільки видурити б у іноземця матеріальну допомогу. Видавивши з нього якомога більше грошей, «друзі з листування» здійснювали відхід назад. Або ж дівчина знаходила привід образитися і розірвати стосунки, або з нею, начебто, щось траплялося, або ж вона просто зникала.
Кінець історії такий. Фірми більше немає. Зібрані щодо неї матеріали за фактом ухиляння від плати податків Управління СБУ передало в податкові органи. Що стосується Стівена, то він розмістив у «чорних списках» Інтернету інформацію про луганчанку, котра водила його за ніс, її точну адресу, фотографії, попередивши тим самим прихильників віртуального кохання, щоб були обережні, зав’язавши сітьове знайомство.
