Цей справді унікальний заповідний масив розташований поблизу закарпатського міста Хуст, в урочищі Кіреші, в західній частині Солотвинської котловини. Із 1979 року Долина нарцисів ввійшла до складу Карпатського біосферного заповідника. Загальна площа заповідного масиву — майже 257 гектарів. І коли у травні нарциси зацвітають, а період квітування триває 15—20 днів, зелений килим трави вигаптовується білим-білим кольором і над долиною панує їх ніжний аромат. Та з цього приводу тут побутує древня легенда. А повідує вона ось про що.
...Ще тоді, коли на край сунули монголо-татарські орди, один із передових завойовницьких загонів досяг цих місць. Було то саме в пору цвітіння нарцисів. Щоб уникнути кровопролитної сутички, місцева громада пішла на хитрість, запропонувавши ординцям місцем для перепочинку Долину нарцисів. Вражені красою, вони влаштувалися тут на ніч. Під дією ефірних масел, які виділяють ці квіти, ординці заснули так міцно, що й незчулися, як їх пов’язали міцними мотузками й захопили в полон. Але вістка про загадкову небезпеку, яка чатує тут, долетіла й до інших завойовників. Після цього вони десятими дорогами обминали цю місцевість...
— Нарцис дикий вузьколистий, або Narcіssus angustіfolіus — рідкісний ботанічний об’єкт, якого занесено до Червоної книги України, — розповідає палкий і безкомпромісний захисник природи краю професор Ужгородського національного університету Василь Комендар. — Рослина ця зустрічається в гірських системах Альп, Балкан, Південних і Східних Карпат на висоті 700 і більше метрів. Переселилася вона із субальпійського пояса полонин ще в льодовикову епоху. Проте унікальним є те, що Долина нарцисів поблизу Хуста розташована значно нижче — від 180 до 200 метрів над рівнем моря. Окремі острівці нарциса трапляються у низовині й передгір’ї Закарпаття — на околиці села Залужжя Мукачівського, селища Буштина Тячівського районів, а кілька особин цієї рослини знаходили поблизу села Ділового Рахівського району. Щодо Долини нарцисів, то тут їх не десятки, не сотні й навіть не тисячі. Скільки — важко й злічити.
Ще одна квітка мігрувала разом з льодовиком у Долину нарцисів — півники сибірські, або Іrіs sіdіrіca.
Але не так давно, в сімдесяті роки, Долина нарцисів була під загрозою зникнення. Місцевий колгосп вирішив розорати ці угіддя, що не були навіть продуктивними сінокосами. Багато зусиль належало докласти охоронцям природи, щоб зберегти заповідну долину. Із пропонованих ними 300 гектарів площі вдалося відвоювати 256,5 гектара. Проте «підкорювачі» природи встигли нашкодити, проклавши тут меліоративну мережу та закатавши в асфальт польові дороги. Це, каже Василь Комендар, хоч і змінило водний режим, але нарциси збережено, і кількість їх з року в рік зростає. Однак науковці й населення не дійшли спільної думки, чи можна використовувати долину як сінокіс. Вчені категорично проти цього, селяни стверджують, що тоді, коли тут були сінокоси, нарцисам це не шкодило. Навпаки, під час заготівлі сіна вирівнювалося купиння, а за граблями розсівалися й насінини. Щоб поставити крапку над «і», можливо, доцільно було б виокремити певні ділянки, де ростуть нарциси, і вдатися до порівняння. А також зважити, чим обернеться через роки сумнозвісна меліорація. Якщо втратами, то як запобігти їм уже тепер. Щоб не уподібнюватися в байдужості юнакові, іменем якого названо цю квітку. Легенду про нього оповідає Василь Комендар у книжці «Запрошення на бал весни у Долину нарцисів».
...Ім’я це носив син річкового бога Кефіса та німфи Ліріопи. Йому напророчили довге життя, але за умови, що він ніколи не побачить свого обличчя. Його кохання домагалося багато жінок, але Нарцис був до них байдужий. Відкинув він і почуття німфи Ехо. Та, сердешна, з любові до нього так висохла, що залишився від неї лише голос. Зневажені Нарцисом жінки вимагали від богині правосуддя Немезиди кари красеню. Тож якось, повертаючись із полювання, він побачив своє відображення у воді, закохався в нього й помер від нерозділеного кохання. Після смерті перетворився на квітку. Але краса її була холодна.
У переносному значенні Нарцис — самозакохана людина. Що ж до Долини нарцисів, то в неї залюбляється кожен, хто побуває тут бодай раз у житті.
Хустський район
Закарпатської області.
