Звістку про добровільну відставку Головка-старшого Стара Ушиця сприйняла по-різному. Хтось подумав: нарешті пішов. Адже ще не було такого начальника, який усім подобався б.
Стара Ушиця досі живе ностальгією за «щасливим минулим». Місцевий радгосп лікарських рослин був одним із провідних серед 46 господарств такої галузі в колишньому Союзі. Він переробляв 900 тонн цілющої продукції щороку. Тільки м’ятної олії мали по десять тонн. Купували її й болгари, котрі неабиякі мастаки щодо ароматів.
Потім Староушицький радгосп розколовся надвоє. Колодіївка, до якої треба їхати «через три колгоспи», відокремилася. Нині обидва господарства — у складі консорціуму «Фітотерапія».
— П’ять років тому,— розповів Микола Головко, — хотіли вийти з «Фітотерапії». По десять тисяч гривень із кожного господарства щороку йде «нагору» — на зарплату. А в нас люди не дочекаються навіть мізерної платні. Заборгованість на одного робітника в середньому 500 гривень. Для села це гроші. Якби не домашня живність, за що жили б?
Півтисячі нелегалів поїхало за кордон із Старої Ушиці. І це в основному жінки... Крім робітниць радгоспу, стали заробітчанами учителі, медпрацівники.
Якось у цеху, де жінки пакували в тюки сухі квіти нагідок, гість з Великої Британії попросив зважити пакунок, що їх один за одним робітниці скидали до контейнера. 40 кілограмів — як в аптеці.
— О, леді! — зойкнув жалісливо англієць.
Староушицькі леді звичні бути ваговозами, і тепер вони вергають клунки, каструлі, лежачих старих на благо Італії. В Старій Ушиці вже не виробляють м’ятну олію. І не пакують тепер стільки тюків з нагідками та ромашкою.
— Наша м’ятна лінія працювала на мазуті. Коли мазут коштував копійки, тоді її було вигідно виробляти. Нині один кілограм олії на ринку коштує 12 доларів, а нам обходиться цей кілограм у 17. Якщо підвести газ, лінія могла б бути рентабельною, — міркує Олександр Білецький, агроном переробної бази.
Але труби догнивають у землі, а надії на повернення м’ятних пахощів покидають Ушицю. Пошуки інвесторів за кордоном закінчуються нічим. Немає у Старій Ушиці ні газу, ні аеропорту, ні залізниці. Це, а також непередбачуваність нашої держави, зупиняє тих, хто, уздрівши благодатну наддністровську красу та первозданну чистоту природи, придатну і для вирощування лікарської сировини, і для найкращих курортів, прицмокує язиком. А потім їде, не витягуючи інвестицій із кишені.
Стара Ушиця з усіх сил тримається, засіявши 300 гектарів озимими, зберігши 26 тракторів, шість комбайнів, 17 автомашин, 320 голів великої рогатої худоби. Водночас у відірваній від світу Колодіївці гуляє 800 гектарів землі...
А в Старій Ушиці Головко-старший пішов. На керівній посаді тепер — Головко-молодший, Ігор. Свою директорську біографію починає Ігор Миколайович не з веселої ноти. Але хіба не потрібна Україні рослинна лікарська продукція? В наших аптеках дорогих закордонних фітопрепаратів, за оцінками фахівців, утричі більше, ніж вітчизняних. А ми ж бо знаємо: зцілює тільки те зело, яке на рідній землі росло.
Хмельницька область.
