Вечірнє засідання 5 червня
Розглянувши блок кадрових питань на ранковому засіданні, народні обранці і після 16-ї години мусили повернутися до цієї теми. Цього разу об’єктом їхньої уваги став суддівський корпус. Парламентарії без будь-яких зауважень підтримали обрання безстроково 25 суддів Верховного Суду України. Не менше кількох десятків осіб отримали «благословення» ВР у безстрокові судді обласних і районних судів різних регіонів країни. Щоправда, тут поталанило не всім. Парламентарії не довірили бути служителем Феміди безстроково в Оржицькому районі Полтавської області Всеволоду Юхимовичу. Оказія сталася і з претендентом у судді з Харцизького району на Одещині Валерієм Фальчуком, якого профільний парламентський комітет не рекомендував на відповідальну посаду. Під час розгляду кандидатури Голова ВР Володимир Литвин зачитав термінову заяву за підписом начебто брата судді з проханням відкласти процедуру «у зв’язку з раптовим нападом хвороби» претендента. Депутати розцінили це як спробу зацікавлених осіб відтягнути передбачуване негативне голосування по цій кандидатурі і таки натиснули кнопки «проти». Певне, визначальну роль тут відіграла інформація депутата М. Катеринчука, який за дорученням Комітету з питань правової політики вивчав скарги на цього суддю і вважає, що в його діях вбачаються ознаки порушень процесуальних норм. Водночас Верховна Рада не погодилася з наріканнями на роботу судді Ніжинського суду Чернігівської області Ольги Діденко і підтримала її кандидатуру. Користуючись нагодою, депутати чимало критичних стріл випустили на адресу Печерського райсуду столиці і зокрема його керівника Фадєєвої. На що спікер парламенту відреагував дорученням профільному комітету ВР вивчити проблему.
Під час обговорення цих непростих питань дехто з парламентаріїв наголошував, що ВР не може брати на себе функції бути «суддями над суддями». Мовляв, то не компетенція депутата оцінювати винесені суддівські вердикти, доказову базу тощо. Звісно, що цього робити не слід, відповідали опоненти, але, з другого боку, і без парламентського контролю над суддівським корпусом не обійтися, аби цей корпус не перетворився на касту безкарних («у наших умовах судити суддів залишається лише Богу?»).
На тлі дружного прийняття за ці дві години кількох десятків законів і постанов ще одним затяжним питанням стали проекти постанов стосовно оцінки звіту уряду про виконання держбюджету-2002. Урядовий проект депутати не підтримали, справедливо вважаючи його алогічним, адже виходить, що Кабмін сам виставляє парламентські оцінки своїй діяльності. Водночас не вдалося набрати і належної кількості голосів для підтримки проекту бюджетного комітету, представленого Петром Порошенком. Він передбачає визнати досягнуті урядом бюджетні показники такими, що не відповідають цифрам, схваленим Верховною Радою. «Шановні колеги, я не розумію, куди потрапив, — обурювався депутат Володимир Черняк. —Уряд не виконує основний економічний закон —державний бюджет, а парламент не дає оцінки цьому факту... Більшість існує не для того, щоб брати уряд «під козирок».
Питання вирішили доопрацювати.
Низка схвалених парламентом законопроектів стосувалася земельних проблем, зокрема земель оборони та тих, що в користуванні спільних підприємств; окремим блоком приймали і так звані ратифікаційні закони. Підтримано і норми, спрямовані на фінансове оздоровлення вугільних підприємств, посилення відповідальності посадових осіб за недотримання вимог приватизації підприємств. А от законопроектам про молоко і молочні продукти та про м’ясо і м’ясопродукти «зеленої вулиці» не дали. Другий документ вдалося прийняти за основу лише згодом.
На пропозицію комуністів були невдалі спроби внести зміни до порядку денного з тим, щоб 10 червня на Дні уряду розглянути проблему продовольчої безпеки держави (погані види на урожай, подорожчання хліба тощо). Зате вдалося внести на розгляд і відразу ж успішно схвалити за основу проект змін до закону про виведення з експлуатації ЧАЕС і перетворення її четвертого енергоблока на екологічно безпечну систему. Таким само методом розглянули і прийняли за основу зміни до закону, що спрощують механізм грошової компенсації ветеранам війни за невикористані санаторні послуги (лікування).
