Нелегальні поставки співвітчизниць до західних притонів «кохання», виявлені правоохоронними органами, спровокували хвилю дебатів про насильство стосовно слабкої статі в нашому демократичному суспільстві. А от про доморосле порушення прав і свобод, а простіше кажучи — сімейну тиранію, жінки розповідають лише подушкам. За оперативними повідомленнями МВС, майже 40 відсотків злочинів, пов’язаних з насильством, відбувається у сім’ях, і переважно їх жертвами стають жінки і діти.
За даними статистики, щороку в сімейних бійках гине від 8 до 12 тисяч жінок.
Сімейне насильство — це проблема, котра виходить далеко за рамки особистих стосунків між подружжям чи родичами. На жаль, цією проблемою в нашій країні цікавляться переважно громадські організації. Тут жертви подружньої ненависті отримують невідкладну психологічну допомогу або юридичну консультацію. Однак лише три відсотки жінок, що зазнали насильства в сім’ї, зважуються на розлучення. Решта зазвичай повертається до своїх тиранів. І все триває.
Позаторік київський Центр соціальної допомоги провів соцопитування серед мешканців столиці на тему сімейного насильства. 52 відсотки опитаних вважають, що в Україні ця проблема є і потребує негайного розв’язання. 27 відсотків респондентів переконані, що проблема не така серйозна, щоб надавати їй особливої уваги. І лише 14 відсотків вважають, що ця проблема скоріш віртуальна, аніж реальна...
Нещодавно Президент України підписав закон, що встановлює штрафи за насильство в сім’ї. За законом домашній тиран за свої протиправні дії стосовно близької людини, вчинені (або точніше, виявлені) вперше, має сплатити штраф у розмірі від 17 (неоподатковуваний мінімум) до 51 грн. Або рушати на виправні роботи терміном від одного місяця. Повторне діяння, зафіксоване протягом року, оцінюється від 51 до 119 грн. адміністративного покарання. Сумнівно, щоб такі фінансові санкції зупинили сімейних тиранів. Але, все одно, механізм запущено. А щоб заходи профілактики сімейного насильства у обивателя не викликали зверхньої посмішки, мабуть, урядові доведеться переглянути такий соціальний норматив, як неоподатковуваний мінімум.
