Регіональне відділення «Укрпошти» дає їм цей шанс
Мені не раз доводилося чути, як лотерею поділяють на державну й недержавну. Давайте одразу визначимося. За законодавством про лотерейний бізнес є державна лотерея і недержавна. Не треба плутати. Але дехто з моїх колег, не розібравшись у різниці між цими поняттями, не з’ясувавши для себе дозволені межі ігрового бізнесу, воліють не працювати у цьому напрямі, щоб не ризикувати. І даремно! Адже вони втрачають значну частину доходу свого підприємства.
Луганська дирекція «Укрпошти» від реалізації всіх лотерей, що проходили через нашу мережу, 1999 року отримала дохід у сумі майже 15 тис. грн.  А вже 2000-го дохід від продажу лотерейних квитків лише за перший квартал становив більш як 220 тис. грн. Вдалося це завдяки появі телевізійної гри «Сімейне лото». Вартість ставки невисока — 1 гривня, і для населення вона виявилася прийнятною, тому гра швидко набула популярності. А ми, в свою чергу, допомогли розповсюдити квитки і на цьому непогано заробили. Сьогодні дохід від продажу лотерейних квитків становить на рік 300—400 тис. грн. Сума неабияка і її можна було б збільшити, якби економічна ситуація в країні була стабільна, а в українського громадянина —впевненість у завтрашньому дні.
Останнім часом ми ведемо постійний аналіз стану ігрового ринку і ось до яких цікавих висновків дійшли. З’ясовується, хоч би як лотерейники та організатори іншого ігрового бізнесу старалися, хоч би як «пнулися», на ринку, зокрема луганському, завжди буде в обігу певна сума грошей. Навіть якщо з’явиться, як кажуть, надкрута лотерея, буму не станеться. Просто відбудеться перерозподіл: від старої гри інтерес перейде до нової, гроші з одного місця підуть в інше. Іншими словами, не можна думати, що якщо на горизонті з’явиться сто нових ігор, то ми отримаємо від цього дохід у 10—50 разів вищий, ніж раніше. Ні. Фонд залишається попередній, просто, повторюся, відбудеться перерозподіл в той чи інший бік. Цю тенденцію ми вже чітко з’ясували, тому обов’язково зважуємо на неї у своїй роботі.
Задля справедливості скажемо, що за всього бажання, можливості, арсеналу рекламних заходів організатори лотерей та телеігор не змогли б досягти таких успіхів у популяризації та розповсюдженні квитків, якби не поштовики. Я можу навести кілька прикладів по нашій області, коли окремі організатори державних лотерей не змогли знайти з нами спільної мови, внаслідок чого зазнали фіаско. Інші наші партнери — «Українська національна лотерея», «Телефортуна», «Патріот» та ін. — зуміли нас належно оцінити і не помилилися. На поштових підприємствах Луганської дирекції відсоток реалізації лотерей у 2—3 рази вищий, ніж у інших розповсюджувачів. Лотерейники працюють з нами залюбки ще й тому, що ми дуже акуратні й дисципліновані у фінансових стосунках. Для людей, що працюють з великими грошима, дуже важливі такі якості, як контроль над грошовими потоками і вчасна звітність. А це ми гарантуємо завжди. Великі гроші, як відомо, пов’язані з високим ризиком. Дехто боїться ризикувати. Але з другого боку, лотерейний бізнес — це солідна дохідна частина і для поштовиків, до того ж нетрудомістка. Одна річ продати пачку прального порошку, заробивши 30 коп., інша — пачку лотерей, з якої можна отримати 10 грн. доходу. Різниця є?
Телегра «Сімейне лото», приміром, дає нам 70 відсотків усього обсягу продажу лотерейних квитків.
Хтось вбачає парадокс у тому, що в Луганській області, яка вирізняється великим безробіттям, наявністю так званих депресивних регіонів, населення активно бере участь у проведенні різного роду лотерей та телеігор, не шкодує для цього грошей, за які можна було б купити, скажімо, буханку хліба. Ці явища я передусім пояснив би тим, що у нашій області мешкають оптимісти. Люди не втратили надії на щасливий випадок і ця надія часто буває виправдана. В області зафіксовано чимало великих виграшів. Наведу лише один приклад.
Родина із розряду соціально незахищених виграла шість тис. грн., а через деякий час — ще 15 тис. грн., при цьому купувала всього по одному квитку. Приклад заразливий. Люди повірили, що за допомогою лотереї можна поліпшити своє матеріальне становище. Якщо, певна річ, пощастить.
Мені здається, «Укрпошта» має використати інтерес населення до лотерей та організувати свою, поштову. Для цього у неї є всі умови: розгалужена мережа продажу, можливість виходу з рекламою на засоби масової інформації, підбиття підсумків розіграшів. Врешті-решт, можна організувати регіональні лотереї. Розумію, потрібні кошти на первинні витрати. З другого боку, як кажуть, перш ніж видоїти корову, потрібно її нагодувати. Шкурка вичинки варта. В усякому разі, ще жодна  лотерея не бідувала і не дозволяла годувати себе.
Дмитро ГОЛОВКОВ, заступник директора з маркетингу Луганської дирекції УДППЗ «Укрпошта».